Час поставити крапки над «і», або як смілянська «Батьківщина» на чолі з її керівником Голубом А.А. прийняли позу страуса, виставивши при цьому на широкий загал читацької аудиторії у №15 (999) газети «Сміла» свою хуторянську позицію» моя хата з краю».

Нещодавно на черговій п`ятнадцятій сесії Смілянської міської ради фракцією ВО «Свобода» до порядку денного було внесено звернення про розірвання такого собі «договору про побратимські відносини», який був створений ще радянською номенклатурою за часів пріснопам’ятного СРСР. Мова йде про договір між нашим славним українським містом Сміла та містами Ржев та Данілов. Ці міста знаходяться на території Російської Федерації, на території держави-агресора, яка підло окупувала наш український Крим та, відчувши свою безкарність, пішла далі на Україну, поставляючи військову техніку, боєприпаси та найманців-бойовиків з усіх кутків своєї імперії для ведення бойових дій на Донеччині, маючи стратегічну мету – захоплення та окупацію нашої країни.

За час військової агресії Московії проти суверенної України десятки наших квітучих міст і сіл перетворилися на руїни та згарища, мільйони мирних жителів, утікаючи від цих представників «рускава міра», покинули свої домівки та стали біженцями. Тисячі наших воїнів-захисників, а також мирних жителів, ніколи не повернуться у свої сім`ї, загинувши від куль та снарядів, які «гумконвоями» їдуть з усіх міст Російської Федерації. І Ржев та Данілов не є виключенням зі списку цих міст-постачальників.

Головорізи штибу захарастів, гіві, бородаїв та іншої нечисті хазяйнують на наших прадідівських землях, спираючись на військову, матеріальну та політичну підтримку зі сторони своїх північних хазяїв. І ніхто, ні пан Голуб, ані ті, хто підтримує його хуторянську позицію меншовартісного молодшого брата, не зможуть мене переконати в тому, що «в усьому винний один лише шизофренік Путін». На шизофренію з манією імперського шовінізму вже здавна хворіє вся Російська Федерація! Нетерпимістю до самостійності суверенної української нації відкрито або завуальовано просякнуті всі прошарки населення цієї невиліковно хворої країни, починаючи від їхнього кремлівського царька і закінчуючи останнім бурятом з зауральської глухомані.

Так-от, коли питання про розірвання «побратимських відносин» під час сесії міської ради було поставлено на голосування, то з двадцяти дев`яти депутатів, присутніх у залі засідань, лише восьмеро проголосували за розірвання цих ганебних відносин. Це були представники політичних партій ВО «Свобода» та «Укроп». Інші ж, хто з явним задоволенням, а хто сором`язливо опустивши очі, утримались або голосували проти.

Хтось із читачів може спитати: чому я називаю ці «побратимські» відносини ганебними? Тоді я задам зустрічне питання: А чи могли б, наприклад, міста Москва та Берлін або Київ та Кельн та інші мати між собою побратимські відносини у 1943 році, під час військових дій один проти одного? Лише плебейська рабська психологія людини з відчуттям меншовартості може спонукати брататися з ворогом, коли той вбиває його дітей, ґвалтує його сестер, палить його хату! І ніякі надумані виправдання не зможуть прикрити ту страусину позицію з хованням голови у пісок, в яку стали під час голосування депутати від тих політичних партій, які весь час торочили нам про свої чесноти, про глибокий патріотизм, про їхню фонтануючу через край любов до неньки України.

Особливо мене вразила безпринципність керівника смілянської «Батьківщини» при голосуванні цього питання на сесії міської ради. Чи, може, пане Голубе, позичені в сірка очі дали вам право забути, що у вас є ваша однопартійка Надія Савченко, якій показово зробили судилище та смакували цей фарс всією федерацією?! Дивує, що стійкість і політична зрілість цієї тендітної жінки не прислужили вам взірцем. Чи, може, під час голосування перед вашими очима не стояли наші хлопці, закатовані, постріляні, скалічені вбивцями з триколором на шевронах?! Чи, може, ви забули про горе тих українських матерів, які виплакали свої очі за своїми синами?!

Коли страус з переляку ховає свою голову у пісок, він не думає про те, який неприглядний вигляд має це видовище. Ну, птиця і є птиця. Що з неї візьмеш. Тож, виходячи з усього сказаного, залишаю читачеві право ставити крапки над «і» та робити висновки на майбутнє.

Володимир САЛОВ,
депутат Смілянської міської ради,
керівник фракції ВО «Свобода»