А ти, Тарасе, й нині поруч з нами
Видзвонюють століттями роки,
А ти, Тарасе, й нині поруч з нами.
Ми йдем до тебе, на твої стежки,
Живем з твоїми думами-піснями.
Боролися віками наші предки,
Щоби неволі розірвати пута,
Щоб стала наша Україна-ненька
Могутня, незалежна і розкута.
От і сьогодні знову ми прийшли
Тобі вклонитись, мудрий наш пророче.
Звітуєм: «Незалежність здобули!»,
Клянемось боронити її, Отче.
Надія
МАТЮШЕНКО-ГРЕБЕНЮК (Повний текст читайте в газеті “Сміла”)
Залишити відповідь