Ні – гральному бізнесу

15 травня 2009 року підписаний Президентом Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні», №1334-У1, де визначено обмеження щодо грального бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров’я нації, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству.

         Стаття 2 Закону гласить:

         В Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

В статті 3 цього ж Закону роз’яснюється, що за порушення вимог законодавства застосовуються фінансові санкції:

штраф у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат (з конфіскацією грального обладнання,  а прибуток (дохід) від проведення такої гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

(вісім тисяч мінімальних заробітних плат – це 5 060 000 грн.)

Санкції застосовуються за рішенням суду, за позовом органів державної податкової служби.

Також за ст.181 Кодексу України про адміністративні правопорушення за участь в організованих без дозволу азартних іграх (карти, рулетка, «наперсток» та ін.) на гроші, речі та інші цінності – тягнуть за собою  попередження або накладення штрафу від 51 грн. до 119 грн. з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі або без такої.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від 119 до 425 грн. з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі або без такої.

До Смілянського МВ УМВС звертаються громадяни з повідомленням про те, що в тих чи інших місцях Сміли продовжують діяти гральні автомати («однорукі бандити») чи навіть гральні зали нічних клубів. Проводяться перевірки, встановлюються очевидці чи й учасники подій. Поки що ці повідомлення не відповідають дійсності.

При отриманні повідомлення від громадян, заява реєструється і доручається  відповідальній особі для негайної перевірки. При виявленні діючого грального автомата, працівники міліції встановлюють власника, опитують його та учасників гри, вилучають даний гральний автомат, матеріали передаються до органів державної податкової служби для направлення до суду.

Світлана Поліщук,

старший інспектор по роботі з населенням

та громадськими формуваннями

Смілянського МВ УМВС України

в Черкаській області


Новий «шериф»

Бути серед людей, бути в центрі подій, повсякчас створювати веселий, святковий настрій – ось життєва позиція смілянина Віктора Шевчука. Вдало поєднуючи вдачу і покликання, він ще замолоду почав працювати на педагогічній ниві.

Завжди серед колег користувався повагою та авторитетом і не лише за те, що був «душа компанії», а й тому, що в будь-якій ситуації допомагав ділом, словом. Такої ж думки і сусіди Шевчука. Тому не дивно, що його обрали громадським помічником дільничного інспектора міліції Смілянського МВ УМВС, який всіляко допомагає правоохоронцям у мікрорайоні Мала Яблунівка. Громадський помічник – це майже дільничний інспектор міліції, але який живе поряд з вами та може в будь-яку хвилину прийти на допомогу, надати пораду, знайти того хто допоможе у вирішенні проблеми.

Неспокійна вдача Віктора Володимировича знайшла ще одне застосування – в організації роботи козацької громадської організації Смілянська сотня ім. Василя Бурки. Відродження кращих традицій справжнього чоловічого товариства, виховання мужності, відваги, любові до Батьківщини – ось чому вчить він своїх підопічних. На базі козацької організації створено громадське формування з охорони громадського порядку «Полин», яке надає суттєву допомогу правоохоронцям Смілянщини. Молодь мікрорайону відвідує гурток «Полин», де вчать бойовий гопак, вправи з козацькою нагайкою та ходять в походи по рідному краю.

Нещодавно В.В. Шевчуку на лінійці в ЗОШ №15, де він працює вчителем, працівники міліції вручили посвідчення громадського помічника дільничного інспектора міліції, нагрудний знак «Громадський помічник дільничного інспектора міліції» та жилет «Громадський помічник міліції». Це обов’язкові атрибути, які повинні бути у громадського помічника при виконанні ним обов’язків з охорони громадського порядку.

  Світлана Поліщук

старший інспектор по роботі з населенням

та громадськими формуваннями

Смілянського МВ УМВС

 


Про війта й бургомістра…

Цього року наше місто святкує видатну подію – 240 років тому Смілі було надано право на місцеве самоврядування, відоме в історії як Магдебурзьке право. Цій події присвячено низку цікавих та пізнавальних заходів – історичні вікторини, конкурси, конференції, участь у яких беруть школярі усіх навчальних закладів міста.

Виступити на IV міській краєзнавчій учнівській конференції прийшли до спеціалізованої школи №5 вихованці з восьми шкіл. Поле досліджень для кожної учнівської групи та їх наставників – учителів історії було узагальнено темою «Сміла і Магдебурзьке право – 240 років». Учасники висвітлили різні аспекти Магдебурзького права та його історичну роль у житті Сміли. Дослідники зі школи №15 розповіли про перші українські міста, яким надали  Магдебурзьке право та особливості його становлення. Зі структурою цього права?ознайомили школярі школи-колегіуму №3. Тему судової структури та її особливостей розкрили одразу дві учнівські групи зі шкіл №4 та №6. Серед цікавих фактів було порівняння старої та нинішньої структури місцевого самоврядування, які, як виявилось, не надто відрізняються одна від одної, хіба що війт з часом став називатися міським головою, а його помічники-бурмістри стали заступниками міського голови.

Від юної дослідниці з одинадцятої школи присутні дізналися про роль Магдебурзького права в історії українсь?ого державотворення. Інші виступи були присвячені ролі права на місцеве самоврядування саме у Смілі. Юні історики з гімназії імені В.Сенатора та школи №1 поділилися дослідженнями  щодо впливу Магдебурзького права на Смілу та привілеями, які набуло наше місто з його отриманням.

Незвичайний виступ підготувала учениця школи №12. До уваги присутніх було представлено історичний фільм про Смілу та її розвиток до і після надання Магдебурзького права.

Оцінювати історичні виступи прийшли гості учнівської конференції, серед яких – представники міської влади, освітньої сфери та міського краєзнавчого музею.

Найкращими виступами було визначено доповіді учнівських груп зі шкіл №1, 4, 12 та гімназії. Усі матеріали конференції будуть опубліковані в збірнику наукових праць, який надрукують у травні.

Таїсія СОБОЛЬ


Підкорили Одесу

Ось вже сім разів поcпіль клуб сюжетного й східного танцю «Соната» підкорює вершину «ПІРАМІДИ» – фестивалю східного танцю й виборює Кубок світу-2013. Змагання проходили в Одесі три дні. Щодня було два відділення змагань на двох майданчиках через величезну кількість учасників. Клуб «Соната» підкорив серця журі й глядачів. І в підсумку – бронзова медаль


Нею варто гордитися

image001

Летять роки, так стрімко летять…

А як хочеться повернутися назад, туди, в юність. Неначе вчора, в 1967 році, вона, юна, молода, перспективна вчителька  Валентина Романівна Григор’євих переступила поріг школи-інтернату. Попереду – незвідане майбутнє, самовідданна праця, а поряд – коханий чоловік Віктор Васильович.

У народі кажуть, що жінка створена для кохання, а ця жінка народжена для праці, для материнської любові та справжнього щастя.


Моя майбутня професія

Під такою назвою відбувся відкритий профорієнтаційний захід у Центрі підготовки та перепідготовки робітничих кадрів. Таких навчальних закладів як ЦППРК у Черкаській області двадцять один. Смілянський – один з найбільших. Він має два напрямки підготовки робітничих кадрів. На дні відкритих дверей свої професії  представили майбутні кухарі-кондитери, будівельники, верстатники, слюсарі з ремонту автомобілів, газоелектрозварники та інші. Учнівська молодь продемонструвала неабияку професійну майстерність, показали гідний рівень знань та практичних навичок.  Заступник директора Світлана Ковтун зазначила, що професії, якими оволодівають у стінах їх закладу, приносять живі гроші. Випускники ЦППРК завжди зможуть знайти роботу, вони значно краще працевлаштовуються, ніж випускники університетів, і мають непогану заробітну плату.  Профорієнтаційний захід привернув увагу випускників шкіл, їх батьків, представників загальноосвітніх закладів.  Присутні отримали вичерпну інформацію про діяльність ЦППРК, правила прийому, переваги навчання, матеріально-технічну базу, умови життя та побуту учнів. Окрім цього колектив закладу підготував для гостей концерт та виставку. Тож кожен мав нагоду побачити, як тут організоване дозвілля, спортивне та культурне життя молоді.

Наш кор.


Свято танцю «Надії»

Традиційно у квітні перед громадою міста і шанувальниками звітував народний аматорський колектив бального танцю «Надія». Він перший у Смілі впродовж сорока двох років гідно представляє його величність танець на сцені. Нині у нього два керівники. Марія Смутко – його засновник, натхненник та її донька Наталія Мірошниченко, яка продовжує сімейну справу і плекає нове покоління ансамблю.


«Ажур»: все буде «в шоколаді»

Випускникам час перейматися своїм майбутнім. Зрозуміло, що більшість продовжать навчання, адже у гімназистів найвищий у місті рівень вступів до вищих навчальних закладів. Але дізнатися, які спеціальності потрібні місту, на яких підприємствах є вакансії, допомагає Центр зайнятості населення. Його працівники організували для учнів 11-Б класу екскурсію на завод «Ажур» – одне з найсучасніших підприємств України з виробництва морозива.


Будували, думаючи про майбутнє

Після звільнення Смілянщини від фашистських загарбників відразу розпочалась відбудова зруйнованих під час війни промислових підприємств і об’єктів соціального забезпечення міста. Спеціалізованих будівельних організацій не було, тому всі роботи велися силами підприємств, що поверталися з евакуації, та населенням міста методом народної будови. В роботах по відновленню зруйнованого брали участь і військовополонені, що дислокувались у місті. Так, військовополоненими були збудовані житлові будинки парної сторони по вул. Леніна від вул. Свердлова до хлібозаводу та по вул. Б.Хмельницького. Військовополонені залучались також до відбудови промислових підприємств. Темпи робіт були невисокими через відсутність будь-якої механізації. Впливав також і брак необхідних будівельних матеріалів та кваліфікованих робітничих кадрів.

Перші будівельні організації в місті з’явилися на початку 50-х років. Це були будівельні управління №8 (перейменоване в БУ-141, а потім БМП-527) і №10 «Одестрансбуду».
Ці будівельні організації вели на станції ім. Тараса Шевченка будівництво Південного залізничного вокзалу, ТЕЦ та житлових будинків по вул. Жовтневій. Будівельне управління №10 споруджувало греблю і міст через Тясмин. Їх було здано в експлуатацію 1957 року.

У 1954 році було створено Черкаську область, що дало поштовх подальшому розвитку будівельної галузі. Перша будівельна дільниця №6 Черкаського облбудтресту була створена в 1956 році, її першим начальником був П.Е. Лапанов, а потім П.М. Мохір. БУ-6 вело роботи з будівництва молочного і м’ясного павільйонів на центральному ринку, адмінспоруд Кам’янського і Златопільського райкомів КПУ, школи в с.Білозір’ї, школи-інтернату в Шполі, житлових будинків по вул. Чапаєва та вул. Леніна, тунельних сушил Костянтинівського цегельного заводу.

Першим, у 1957 році, було здано в експлуатацію 2-поверховий житловий будинок по вул. Чапаєва, потім, в 1959 році, будинки №18 та №16 по вул. Леніна. В 1960-му – будинок по вул. Свердлова, 67, а в 1961 – по вул. Щорса, 6. В 1960 році було розпочато будівництво школи №6 і здано в експлуатацію в 1962-му.
Місто потребувало централізованого водопостачання. Тому в 1960 році було розпочато будівництво об’єктів міського водогону в Білозір’ї.
В 1956 році в Смілі розпочало діяльність будівельне управління №23 тресту №2, яке вело будівництво ливарного і емальцеху машинобудівного заводу та 2-поверхових житлових будинків для заводчан по вул. Леніна. На сьогоднішній день ці житлові будинки і школи мають, на жаль, не зовсім привабливий вигляд. Але дуже добре пам’ятаю ту велику радість новоселів, як до пізньої ночі у вікнах світилося і стояв радісний гамір.

В кінці 1957 року БМУ-23 було переведено в Черкаси, а в Смілі залишилась будівельна дільниця. У 1958 році на базі цієї дільниці було створено будівельно-монтажне управління №24, першим начальником призначено М.Ф. Пивоварова. БМУ-24 продовжувало роботи на будівництві ливарного цеху на машбудзаводі і розпочало спорудження котельно-заварювального цеху. З 1957 року новостворена будівельна дільниця №1 (начальником її був П.М. Ясинський) тресту «Цукробуд» вела роботи з будівництва ТЕЦ та інших об’єктів на Смілянському цукрокомбінаті.

Іван КОДОЛА,
ветеран праці

(Далі буде)


Фізкультуру – в маси!

До 90-річчя фізкультурно-спортивного руху у Смілі

Одна з яскравих сторінок в історії нашого міста пов’язана з з розвитком фізкультурно-спортивного руху. 90 років тому, 23 квітня 1923 року в залізничному клубі станції Бобринська відбувся перший виступ членів фізкультурного гуртка.