Ліцеїсти з НВК «Лідер» щиро вітали гостів на щедрій українській землі у рамках проекту тісної співпраці зі школами-партнерами з міста Рени (Німеччина) та міста Чарнкова (Польща). Це вже 5-й, ювілейний, рік роботи ліцеїстів у цьому проекті.

В Україні зустріч пройшла на тему «Різні нації – спільні цінності».

У «Лідері»  до цієї знакової події готувалися дуже ретельно, адже слід було продумати все до найменших дрібничок… І нам це вдалося! Тиждень промайнув, неначе одна мить, настільки насиченою та цікавою була програма роботи.

Гостів із Німеччини та Польщі приймали родини лідерців. Звичайно ж, хвилювалися, адже так хотілося, щоб дітям було комфортно та затишно у домівках товаришів-ліцеїстів. Готували традиційні українські страви, возили на відпочинок, організовували прогулянки містечком і спілкувалися, спілкувалися…

І як виявилося, бажання бути почутим, щоб тебе правильно зрозуміли, не має ні меж, ні кордонів.

У перший день роботи проекту учасники за допомогою інтерактивних вправ знайомилися один з одним, провели мозковий штурм, добираючи асоціативний ряд до слова «дружба» чотирма мовами: англійською, українською, німецькою та польською. Далі їх чекала цікава робота у п’яти міжінтернаціональних групах, кожна з яких обрала свою тему для роботи:

• Лінгвісти згадували та записували прислів’я та приказки на тему «Дружба».
• Історики працювали над систематизацією та узагальненням попередніх років роботи у проекті: де й коли відбувалися зустрічі команд, тематика цих зустрічей, пригадувалися найцікавіші моменти, відображені на світлинах.
• Краєзнавці ділилися географічними відомостями про місце розташування міст-партнерів: Рени – Сміли – Чарнкова.
• Етнографи розповідали про традиції своїх країн, національний одяг, свята, особливості національної кухні.
• Туристичні гіди досліджували визначні місця, привабливі для туристів у кожному з міст.

Продуктом цієї творчої роботи стало створення «Словничка дружби» у малюнках, картинках та висловах, який кожна з команд отримала у подарунок під час закриття роботи в проекті.

Другий день був повністю присвячений подорожі учасників проекту до столиці нашої країни – міста Києва. Усі із задоволенням походили бруківкою Києво-Печерської лаври, намилувалися золотокупольними церквами, нафотографувалися біля розквітлих сакур та з  трепетом у душах наслухалися передзвону, що линув із дзвіниці лаври. Відвідали музей декоративно -вжиткового мистецтва, переглянувши роботи найвидатніших майстрів своєї справи, серед яких були і картини Марії Приймаченко та Катерини Білокур.

Не могли не відвідати і Меморіал Слави, де з трепетом у душі та сльозами на очах ознайомилися з експозицією та матеріалами, приуроченими бойовим діям на Сході нашої країни. А потім мали можливість піднятися на оглядовий майданчик меморіалу Батьківщини-Матері та помилуватися красою весняного Києва, величчю Дніпра та відчути силу та міць українського мегаполісу.

Пообіді  пройшлися чудовими вуличками історичного Києва: відвідали Софію Київську, помилувалися Золотими воротами, побували біля Михайлівського собору, а найголовніше, станцювали свій запальний танок на Майдані Незалежності, зірвавши неабиякі оплески  від публіки. Щасливі, задоволені, і, майже,  не стомлені повернулися до рідної, такої тихої та затишної , Сміли.

Третій день ознаменувався створенням «Галереї дружби». Активно розгорнула свою діяльність артстудія, під час роботи якої учасники на паперових тарелях методом аплікації із фетру та малювання акриловими фарбами намагалися створити власноруч мистецькі шедеври, використовуючи різні техніки та обов’язково – орнаменти, типові для трьох країн-учасниць проекту. А потім свою роботу відкрила інша майстерня «Навчаємося один в одного». І гості, і лідерці із задоволенням долучилися до виготовлення ляльок-мотанок, які потім стануть для нас, українців, оберегом, а для наших гостей з Німеччини та Польщі – приємним спогадом про щирість українців.

А потім на учасників проекту чекав повний релакс. Це був незабутній відпочинок у «Зеленій садибі»  з лісовою кашею, грою на гітарі, дружніми співами, запальними танцями, насолодою від спілкування, українськими іграми та замилуваннями неповторними краєвидами.

Останній день – день прощання, великих емоцій та щирих сліз розставання.

Але розпочався він цікавою роботою. Це був ворк-шоп «Різні нації – спільні цінності», де діти мали обрати спільні цінності для усіх трьох країн та відобразити їх у вигляді метеликів, які розмістили потому на «Дереві європейських цінностей», що розкинуло своє гілля у коридорі нашого «Лідера».

А потім були щирі обійми і тихі сльози суму від того, що прийшла пора розставання. Але найщемливіші миті запам’ятаються назавжди: тридцятеро учнів – учасників проекту зі сльозами на очах передивлялися спільні фото зі слайд-шоу, плакали і усі разом знову і знову танцювали свій запальний танок, що супроводжував їх протягом усієї роботи проекту.

Незмінними залишилися щирі почуття, дружба, приємні стосунки та бажання робити щось разом. Адже діти – то велика сила.

Ми ще й ще раз переконалися у тому, що жодні кордони не завадять дружбі наших народів.

Тож з нетерпінням уже чекаємо нову зустріч, яка відбудеться весною  2019 року  у Чарнкові, що в Польщі.

Зі щирими словами вдячності хочеться згадати тих людей, які доклали зусиль, щоб допомогти «Лідеру» організувати та провести таку знакову для усього нашого міста подію – зустріч іноземної делегації. Це міський голова Олександр Цибко, секретар міської ради Костянтин Синьогуб, завідувач сектору інформаційно-аналітичної політики Олександр Головченко, директор ТОВ «Кондитерська фабрика «Меркурій» Євген Таран, приватні підприємці Юрій Стоянов та Костянтин Іванов, туристична агенція Наталії Терехової, туристична компанія Top Travel.

Особливі слова подяки заслуговують і вчителі та працівники «Лідера», завдячуючи яким усе пройшло цікаво, насичено та незабутньо. Це – Тетяна Ярмиш, Ірина Жаріна, Світлана Лісова,  Лариса Лебединська, Ліна Танцюра, Ольга Михальченко, Олена Діденко, Микола Хоменко, Алла Бурсевич, Наталія Галактіонова, Леся Хуртенко, Тетяна Галущенко, Наталія та Олексій Волошуни,  Іван Сюкало та його команда.

І найщиріша подяка, звичайно ж, нашим батькам учнів початкової ланки, які балували різноманітними смаколиками дітей-учасників проекту, та приймаючим родинам, у яких наші гості проживали. Саме ваше тепло та родинний затишок повезли діти у свої країни, а їхні щирі сльози під час розставання були найкращим підтвердженням гостинності та душевного комфорту, який вони відчули на нашій щедрій українській землі.

Прес-центр «Лідера»