Через велику любов до дітей Зоя Іванівна без вагань зробила свій життєвий вибір стати вчителем. Отримавши педагогічну освіту, вона віддано працювала вчителем початкової школи. Над усе любила зустрічі зі своїми маленькими учнями, відкриваючи їм новий світ знань. Але і постійно працювала над собою, не зупиняючись на досягнутому. Тому з 15 серпня 1977 року стала директором середньої школи №13, а з листопада 1977 по вересень 1991 року працювала інструктором, а пізніше – заввідділом Смілянського міському партії.
Успішно виконуючи будь-яку роботу, Зоя Іванівна все ж надала перевагу педагогічній діяльності. Тому з вересня 1991 працює на цій ниві: вона виконувала обов’язки заступника директора в школі №7, працювала соціологом, директором школи №3.
Другою домівкою для Шульги Зої Іванівни стала середня школа №3. Тут вона познайомилась із прекрасним педколективом, а в 1996-2003 роках очолила його. Як завжди, Зоя Іванівна прагнула йти в ногу з часом. Завдяки її зусиллям у 2003 році школу №3 реформовано у заклад нового типу: навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-колегіум», що потребувало організації роботи через інновації. За сумлінну працю Шульга Зоя Іванівна нагороджена нагрудним знаком «Відмінник освіти України», Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким, усім, хто знав і поважав, любив і цінував Шульгу Зою Іванівну. Хай її душа спокійно спочиває.
Школа Колегіум
Залишила цей теплий вересневий світ Шульга Зоя Іванівна – наш колишній директор, засновник колегіуму, вчитель української мови та літератури, наша колега.
3 Вересня 2025, 09:52 
Сміла
Будь-яка людина залежить від власного минулого і є творцем власної історії, «головним режисером» тієї величної та унікальної вистави, якою є життя. Але сьогодні опустилися завіси, згасли вогні, і запанувала тиша… Залишила цей теплий вересневий світ Шульга Зоя Іванівна – наш колишній директор, засновник колегіуму, вчитель української мови та літератури, наша колега. Скільки всього встигла вона за своє життя! Скільки ідей втілила, скільком допомогла, підтримала! Позаду шкільні дзвінки, випускні вечори, вдячні очі батьків і учнів… Згадується той шлях, яким так енергійно і впевнено крокувала наша Зоя Іванівна.
Через велику любов до дітей Зоя Іванівна без вагань зробила свій життєвий вибір стати вчителем. Отримавши педагогічну освіту, вона віддано працювала вчителем початкової школи. Над усе любила зустрічі зі своїми маленькими учнями, відкриваючи їм новий світ знань. Але і постійно працювала над собою, не зупиняючись на досягнутому. Тому з 15 серпня 1977 року стала директором середньої школи №13, а з листопада 1977 по вересень 1991 року працювала інструктором, а пізніше – заввідділом Смілянського міському партії.
Успішно виконуючи будь-яку роботу, Зоя Іванівна все ж надала перевагу педагогічній діяльності. Тому з вересня 1991 працює на цій ниві: вона виконувала обов’язки заступника директора в школі №7, працювала соціологом, директором школи №3.
Другою домівкою для Шульги Зої Іванівни стала середня школа №3. Тут вона познайомилась із прекрасним педколективом, а в 1996-2003 роках очолила його. Як завжди, Зоя Іванівна прагнула йти в ногу з часом. Завдяки її зусиллям у 2003 році школу №3 реформовано у заклад нового типу: навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-колегіум», що потребувало організації роботи через інновації. За сумлінну працю Шульга Зоя Іванівна нагороджена нагрудним знаком «Відмінник освіти України», Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким, усім, хто знав і поважав, любив і цінував Шульгу Зою Іванівну. Хай її душа спокійно спочиває.
Школа Колегіум
Через велику любов до дітей Зоя Іванівна без вагань зробила свій життєвий вибір стати вчителем. Отримавши педагогічну освіту, вона віддано працювала вчителем початкової школи. Над усе любила зустрічі зі своїми маленькими учнями, відкриваючи їм новий світ знань. Але і постійно працювала над собою, не зупиняючись на досягнутому. Тому з 15 серпня 1977 року стала директором середньої школи №13, а з листопада 1977 по вересень 1991 року працювала інструктором, а пізніше – заввідділом Смілянського міському партії.
Успішно виконуючи будь-яку роботу, Зоя Іванівна все ж надала перевагу педагогічній діяльності. Тому з вересня 1991 працює на цій ниві: вона виконувала обов’язки заступника директора в школі №7, працювала соціологом, директором школи №3.
Другою домівкою для Шульги Зої Іванівни стала середня школа №3. Тут вона познайомилась із прекрасним педколективом, а в 1996-2003 роках очолила його. Як завжди, Зоя Іванівна прагнула йти в ногу з часом. Завдяки її зусиллям у 2003 році школу №3 реформовано у заклад нового типу: навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-колегіум», що потребувало організації роботи через інновації. За сумлінну працю Шульга Зоя Іванівна нагороджена нагрудним знаком «Відмінник освіти України», Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким, усім, хто знав і поважав, любив і цінував Шульгу Зою Іванівну. Хай її душа спокійно спочиває.
Школа Колегіум
Рубрика: 
Залиште свій коментар тут.Увага! Пам'ятайте, що наш сайт - поле для виважених коментарів.
Залишити відповідь