За погодою на Святвечір підмічають, яким буде урожай влітку

святвечырНа Святвечір, 6 січня, примічали після вечері, яка погода. Виходили на подвір’я і дивилися на небо. Чисте і зоряне небо на Святвечір передвіщало сухе літо, неврожай, а снігопад чи іній обіцяли хороше урожайне літо з помірними дощами. Тому навіть у колядках переважали мотиви віри в майбутнє благоденство.

Малі діти й підлітки (віком до 15 років) носили й возили на саночках рідним і близьким «вечерю», «пироги». Мати зав’язувала їм у вузлики кутю, накриту трьома пирогами, книшами, калачами, а бувало, й інші страви. «Вечірників» частували і обдаровували медівниками, пряниками, горішками, цукерками, кутею навзаєм, часто давали небагато грошей. Кутю діти віддавали матері, а решту подарунків – залишали собі.

Ритуальний обмін кутею та хлібом символізував єдність родини й майбутнє її благополуччя. Носили кутю з пирогами також бідним і немічним, вважаючи це найліпшим поминанням душ померлих родичів. Залишки куті стояли на столі всю ніч, ложки теж не прибирали. Вірили, що цієї ночі до хати злітаються душі покійних родичів, і кутя ставала для них почастунком. Вранці приглядалися, чи ложки лишилися лежати так само, як їх поклала господиня. Якщо якусь ложку знаходили перекинутою, це означало, що «родичі» прийняли почастунок, не сердяться на своїх живих нащадків і будуть їм допомагати.

Звичайно, ці уявлення є відгомоном дохристиянських вірувань, які притаманні багатьом народам. Різдвяну вечерю залишали в дар душам у Франції, в Богемії, у Сербії тощо.

Залиште свій коментар тут.
Увага! Пам'ятайте, що наш сайт - поле для виважених коментарів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *