Освячена мова

Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову
Л.Костенко

Неправду кажемо часто –

Хіба для Бога так треба?

Нам щирого слова рясно

Даровано щедрим небом!

Серця шматочок ніби,

Мова тремтить з порога,

Мова освячена хлібом,

Мова освячена Богом!

Вона у ганьбі страждає,

Марніє, бідніє, гасне…

Але огуду минає,

Мріє про небо ясне!

Серця шматочок ніби,

Мова тремтить з порога,

Мова освячена хлібом,

Мова освячена Богом!

Мріє бути криштальною,

Голосом чистим, всевишнім,

Не дряпати слово брутально,

Підносити слово у вірші!

Серця шматочок ніби,

Мова тремтить з порога,

Мова освячена хлібом,

Мова освячена Богом!

Ніна Корсунь , з нової книжки «Багряниця»

ГАЗЕТА “СМІЛА” від 23 жовтня