Дивлячись на юних, пригадують літні свої молоді роки і частенько скрушно зітхають:
– Ну й молодь тепер пішла!
Дійсно, і одягаються не так, як колись. І зачіски ультрамодні, якісь
космічні. А що це за танці? Шалене бабахкання музики, як і сучасне життя!
То чи не втратили позитив юні покоління?
Довго б прийшлося розповідати про життя молодих смілян, переможців творчих конкурсів, спортивних змагань, про учасників Майдану, Воїнів Небесної Сотні, героїв АТО.
От і новорічний випадок у Смілі на Тясмині дуже гарно розповість про молодь. Але все по порядку.
Приїхали на новорічні свята до старенької хворої матері двоє досить не старих людей. Ще й дитя з ними, трьохрічний Дмитрик. Поманив їх золотими куполами храм святого Миколая. Прямували до нього жовто – блакитним містком, що між Гречківкою і Яблунівкою. А на льоду рибалки. Повертаючись від храму, захотіли побачити рибок. І самі мало не стали «рибками». Необачні, вони пішли на лід якраз там, де у Тясмин течуть стічні води міста. Місцеві це місце ласкаво називають «річкою Вонючкою». Якби не молодь на містку – трагедія була б неминучою. Не гаючи часу, ризикуючи життям, кинулися вони рятувати потопаючих. Це Віталій Фурлай, студент І курсу Смілянського технікуму харчових технологій, Ростислав Коломієць, першокурсник Смілянського промислово – економічного коледжу. Не стали спостерігачами, не злякалися небезпеки і учні 9 класу загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №13 Олег Височин, Едуард Снігур, Костя Алхімов. Сили були нерівні. Рятівники – майже діти. А «утопленики» – досить огрядненькі. Лід же підступно крихкий. На допомогу підспівали дорослі: Віталій Федорович Єленгаупт, В’ячеслав Юрійович Алєксєєв. Жінку видобували з води при допомозі довгої тички, повзаючи по льоду. І все ж провалилися. В’ячеслав Алєксєєв приніс мотузку і з Сергієм Скрипником намагалися дістати чоловіка. Прийшлося В’ячеславу власноруч ловити руку і прив’язувати мотузкою чоловіка, бо знесилений, вже був без тями і потопав. Він довго борсався, поки викинув дитину на лід.
Дякуючи небайдужим людям, малий Дмитрик з мамою були вже в лікарні. Сергій Іванович Калига, генеральний директор Черкаської фірми «Капри – Трейд» з дружиною Іриною Миколаївною теж гостювали в Смілі.
Негайно кинулися допомагати, хоча після пригоди салон їхньої автівки швидше нагадував Тясмин чи ту ж «Вонючку».
Тільки батько Дмитрика подальших подій вже бачити не міг. «Швидка допомога» приводила до тями не тільки його, а й бабусю Дмитрика, бо де дитини вони ще не знали. Максимум гуманості і терпіння проявили людини, які другого січня працювали на швидкій.
А що ж Дмитрик? Крижана купіль не злякала його. Адже «бойовий гарт» він пройшов у Києві на Майдані у лютому 2014 року. Там він познайомився З Юрієм Луценком, скандував: «Слава Україні». А у дитячому відділенні Смілянської лікарні щедро «пригощав» усіх довгими колядками з Івано – Франківщини. Отака в нас молодь!
Надія Матюшенко – Гребенюк
м.Сміла