Ще тільки-но прийшла весна, а рятувальники вже відмічають непоодинокі випадки спалювання сухої рослинності. Про це інформують у Черкаському МРВ УДСНС України у Черкаській області.

Спалювання стерні, очерету чи сміття веде не лише до забруднення повітря продуктами горіння, а й до вигорання прилеглих лісосмуг, лісів, унікальної заповідної рослинності, завдає значної шкоди мікрофлорі ґрунту та призводить до підвищення в ньому вмісту забруднюючих речовин.

В останні роки в районі та і, в цілому, в державі випалювання стерні значно почастішали та набули загальнонаціональної біди. Багато господарів вдаються до найбільш дешевого способу очищення поля після жнив через нестачу технічних та фінансових засобів.

Деякі аграрії помилково вважають, що спалювання стерні або соломи сприяє насиченню та удобренню ґрунту золою. Насправді спалювання рослинних решток не дає нічого нового, мінеральні поживні речовини, котрі знаходяться у золі все одно потрапили б до ґрунту при розкладанні органіки.

Вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, а й насіння, паростки дерев та корені майбутньої рослинності, так, що земля на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Спалювання трави аж ніяк не сприяє підвищенню родючості ґрунтів. Адже висока температура при горінні знищує всю мікрофлору, що утворюється у верхньому шарі ґрунту.
Гинуть не тільки мікроорганізми, але й знищуються гнізда птахів. Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Хтось згорає, інші – задихається від диму. Під час пожеж гине багато комах, їх личинки, лялечки, а також сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення ґрунту.

Через поля часто проходять високовольтні лінії електропередач, як відомо дим та вогонь є напівпровідниками і можуть призвести до їх коротких змикань та вимкнення енергосистем, завдаючи державі значні матеріальні збитки, без електропостачання залишаються цілі населені пункти.

Крім того, не можна забувати й про те, що нещадне полум’я, особливо при сильному вітрі, швидко розповсюджується з одного поля на інше, а приборкати таку пожежу дуже складно. Нерідко ліквідовувати такі масштабні пожежі доводиться силами численних загонів рятувальних підрозділів. Гасіння таких пожеж пов’язано з подоланням великих труднощів, затратою значних матеріальних засобів і людських ресурсів. Вогонь на відкритій території в безвітряну погоду може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну – до 30 км; висота полум’я досягає 2-х метрів. Найбільш загрозливою є пожежа, яка розповсюджується при сильному вітрі з різкими змінами напрямку та швидкості. Як правило, територія таких пожеж протягом 15-30 хвилин збільшується в 2-3 рази. Зупинити таку пожежу дуже складно. Значно більшу небезпеку становить перекидання вогню на торфополя та лісову місцевість. Так, статистика Служби порятунку “містить в пам’яті” пожежі, коли для їх гасіння доводилось залучати не тільки пожежно-рятувальну службу регіону, але й техніку із сусідніх областей. Деякі пожежі доводилось гасити від 3-х до 30-ти діб.

Суха минулорічна трава – не сміття, а безцінний продукт харчування, житло, притулок, створений самою природою. Тож черкащани мають знати та пам’ятати, що за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків передбачена адміністративна та у складних випадках і кримінальна відповідальність!

• Відповідно до ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов даного дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

• Відповідно до ст. 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Тож рятувальники закликають громадян відмовитись від спалювання сухої трави, листя та інших рослинних залишків! Кожен такий підпал не лише завдає суттєвої шкоди довкіллю, знищуючи живу природу, а й спричинює до інших негативних наслідків, несучи загрозу життю та здоров’ю людей.

У випадку виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації телефонуйте за номером «101». Давайте пам’ятати, що природа потребує нашого захисту і бережливого ставлення до неї!