Приємні зустрічі і хороші спогади завжди продовжують наше життя і роблять його щасливим і радісним. Тому неперевершено важливим став для мене і моїх однокласників третій день вересня. Адже через 45 років ми зустрілись у стінах нашої рідної школи №3! І прекрасні спогади далекого дитинство одразу переповнили нас.

Тепло і привітно прийняла нас усіх наша дорога перша вчителька Орановська Катерина Іванівна. Всю душу, теплоту свого серця віддавала вона нам, таким кмітливим і не завжди слухняним учням. Учила писати, читати, рахувати, мислити, любити Батьківщину, поважати батьків і старших, говорити правду, бути ввічливими.
У 4-му класі нас доля нагородила чудовим класним керівником. Романенко Зоя Василівна одразу зачарувала нас усіх і як мудрий класний керівник і як прекрасний учитель географії! Скільки виховних годин підготувала вона для нас, скільки шкільних вечорів була поруч із нами. Учила, виховувала, пробачала… А скільки життєвих порад ми отримала від неї!
Ми вдячні школі №3 і нашим колишнім вчителям за тепло і турботу, що віддавали вони нам.
Сьогодні наша школа №3-колегіум на чолі з директором Карло Т. А. є однією з найкращих у місті. Не раз чули про успіхи учнів рідної школи, про цікаві проекти, конкурси, в яких вони беруть участь і перемагають. Та і сама школа стала ошатнішою, красивою і сучасною. Від імені всіх випускників нашої школи зичу наснаги, добробуту, міцного здоров’я, щастя і благополуччя адміністрації та всьому педагогічному колективу! Ми вдячні вам за вашу таку потрібну всім нам працю!

Мінакова (Косенко) Валентина, випускниця школи №3