«ВОРОЖУ АНТИРАДЯНСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ Я ПРОВОДИЛА СВІДОМО». Так під час судового засідання заявила громадсько-політична діячка Ангеліна Усикова. Жінка, про яку піде мова, стала політв’язнем у часи так званої «хрущовської відлиги», коли нібито вже минув час «закручування гайок». У 1956 році вона закінчила Харківський сільськогосподарський інститут, де, як відмінниця навчання, одержувала підвищену стипендію. Отримала направлення на роботу у радгосп «Онешти» в Молдавській РСР. Проявила себе талановитим агрономом. Потім переїхала у село Крихівці поблизу Станіслава і влаштувалася агрономом-насіннєводом Лисецької сортодільниці. Та одного жовтневого дня 1960 року життя її круто змінилося.

…Все почалося з моменту, коли «свідома» громадянка на прізвище Зайонц принесла в управління Комітету держбезпеки при Раді Міністрів УРСР по Станіславській області листівку, яку зірвала на одному з парканів. Хто її написав? «Доблесні» кадебісти вийшли на уродженку міста Ровеньків на Луганщині Ангеліну Олександрівну Усикову. Жінку було взято під варту і порушено проти неї кримінальну справу за ознаками статті 7 ч. 1 Закону «Про кримінальну відповідальність за державні злочини». Слідчий призначив чимало експертиз. Після проведення обшуку в квартирі, яку Ангеліна винаймала, з’ясовували ідентичність знайденого у неї чорнила з тим, яким було написано 13 розклеєних по Станіславу листівок, а також клею, яким їх змащували, і навіть вирваного з блокнота паперу, на якому їх було написано. Експертиза підтвердила причетність агронома Лисецької сортодільниці до написання листівок. Втім, вона цього й не заперечувала.
Детальніше читайте в газеті “Сміла”