Як повідомляє УМВС України в Черкаській області, чоловік приїжджав із Черкас у Смілу, де вчиняв крадіжки. Більше місяця оперативники полювали за крадієм і врешті затримали його. Під час затримання у зловмисника виявили ще й дозу наркотиків.

До Смілянського міськвідділу міліції з заявою про крадіжку звернулась 30-річна місцева жителька. Жінка розповіла, що близько опівдня, з під’їзду її будинку невідома особа шляхом вільного доступу викрала спортивний велосипед. Подібні повідомлення продовжували надходити від громадян протягом декількох тижнів і всі потерпілі розповідали подібну історію.

Працівники карного розшуку проводили ряд оперативно-слідчих дій, які дали результат. Невідомого чоловіка, який викрадав дорогі велосипеди зафіксували декілька камер відеоспостереження, які були установлені на магазинах і офісних приміщеннях.

Заяви про крадіжки і надалі продовжували надходити від громадян. Невдовзі працівники карного розшуку довідалися про те, що чоловік знову з’явився у місті, його помітили перехожі, які й повідомили правоохоронців.

Оперативні співробітники негайно виїхали і затримали підозрюваного в одному із районів міста. Під час проведення поверхневого огляду в нього було виявлено медичний шприц, наповнений ацетильованим опієм. Для з’ясування всіх обставин, чоловіка відразу доставили до міськвідділу міліції. На допиті, під тиском незаперечних доказів зловмисник зізнався у скоєнні більше десяти крадіжок. Крім цього чоловік заходив у магазини і при відсутності свідків вільно викрадав з вітрини мобільні телефони.

Як повідомив начальник Смілянського міськвідділу міліції Володимир Зубенко, слідчим відділом відкрито кримінальні провадження за частиною 2 статті 185 (Крадіжка) та частини 1 статті 309 (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів,психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту) Кримінального кодексу України. Санкція статей передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років. Триває досудове розслідування

Як повідомляє ДАІ у Черкаській області, 30 липня, в місті Сміла по вулиці Жовтневій, при перевірці автомобіля «Альфа Ромео», під керуванням 23-річного місцевого жителя, виявлено, що державний номер не належать даному транспортному, а автомобіль знаходиться на території України з порушенням митного законодавства, та свідоцтво про реєстрацію має ознаки підробки. Автомобіль доставлено до Смілянського МВ.

Дорогі земляки! Ми разом можемо допомогти не пустити ворога на нашу землю, вберегти наших синів, батьків від  ворожих снарядів. Нашим воїнам необхідна ваша допомога, щоб терміново збудувати укріплення на кордоні, перекрити ворожий потік, забезпечити надійність наших рубежів.

Луганському прикордонному загону терміново потрібно:

– Бензопили – 15 шт.

– Ланцюги  до бензопил – 100 шт. (бо там нема де їх точити)

– Мішки (для піску) – 10-15 тисяч шт.

– Скоби 40 см для кріплення колод – 50-100кг

– Цвяхи 100 і 200 – 100 кг

– Сокири – 50 шт.

– Лопати штикові – 50 шт.

– Клейонка подвійна – 5 тис. кв. м

– Колоди

– Лісовози з маніпуляторами (повнопривідні)

– Вантажний автомобіль з маніпулятором

Усі, хто може надати посильну допомогу із вищепереліченого, можуть звертатися за тел. 093-620-46-78.

Чим швидше  допомога надійде, тим швидше закриється кордон, припиниться постачання бойовиків і не потрібно буде призивати на захист Вітчизни нових воїнів.

Луганський прикордонний загін потребує нашої термінової підтримки. Допоможемо нашим воїнам закріпитися на відвойованих позиціях, допоможемо не пустити ворога на нашу землю! Ми можемо наблизити перемогу!

Кошти для героїчного загону прикордонників можна переказувати на рахунок Смілянської Спілки ветеранів війни в Афганістані: р/р 26008910427862 філія Черкаське ОУ АТ «Ощадбанк» МФО 354507 код ­22798984 Цільове призначення – для Луганського прикордонного загону.

Так вважає наш земляк, полковник, командир ­Луганського прикордонного загону Сергій ­Дайнеко. Для нього це не просто слова. Це аксіома, беззаперечне ствердження, істина, викарбувана в душі й серці українського офіцера. Ці слова за кілька місяців воєнного пекла залишилися такими, що не підлягають жодному сумніву. Бо саме прикордонники нині перші на варті, перші один на один з ворогом.

Його життєве кредо: «Державний кордон України є непорушним».

Для своїх підлеглих він незаперечний авторитет. Бо Сергій Дайнеко не відсиджується за спинами солдат – він разом з ними на передовій. Разом з бійцями іде в атаку, разом відбиває ворожу навалу. Він завжди на передовій координує дії, веде бій, підвозить боєприпаси,   одним словом – бойовий командир.

Детальніше читайте в газеті “Сміла”

30 липня, у день 70-річчя загибелі Олексія Івановича Гаєнка на війні 1941-45 років, його родина прийшла до пам’ятника загиблим заводчанам, що встановлено на територіїї машинобудввного заводу. Тут викарбувано ім’я машинобудівника-фронтовика, офіцера О.І.Гаєнка та М.Д.Носова -племінника старійшини сім’ї Гаєнків – Тамари Іванівни. Саме ця мажй 95-річна жінка  започаткувала традицію щороку приходити до пам’ятника всією родиною і нині теж стала ініціатором вшанування  пам’ятної дати.

Cім десятиліть минає відтоді як 30 липня 1944 року загинув на фронті наш земляк Олексій Іванович Гаєнко. Через три місяці виповнюється сімдесят років визволення України від фашистських загарбників. Дві памятні дати, які можна символічно поєднують долі однієї людини і всієї держави. Всього лише три місяці Олексій Іванович не почекався довгоочікуваної події – визволення рідної української землі. В одному з фронтових листі своєму брату Миколі він писав: «Сейчас (фашистов ред.) их молотит очевидно крепко, инициатива уже в наших руках, так что они уже видно не рады, что завязали войну, будут долго вспоминать украинский хлеб и сало, им оно боком вылезет. Они уже мажут пятки, скоро придет тот час когда они не успеют их мазать, а положат свои ненажорливые животки на полях сражения».

Олексій Іванович Гаєнко народився у Смілі, тут працював на машинобудівному заводі, його брат Борис Іванович – перший стаханівець, про нього говорили «Борисе, у тебе золоті ручки, але грошей ти робити не вмієш», це тому, що трудився, не думаючи про матеріальну вигоду, а лише про бажання бути корисним. Олексій, як і брат, був передовиком виробництва, депутатом міської ради і завжди підтримував високу марку своєї працелюбної родини. Із заводу пішов на фронт. Під час війни брати листувалися. «Трикутнички» із штампом  «Польова пошта» пронизані любов’ю і туротою про сім’ю, дітей, найрідніших людей, а ще гордістю за успіхи наших солдатів.  Свій останній лист із фронту  Олексій написав брату 14 червня. На нього Борис відповів 9 липня 1944 року перед своїм від’їздом на Ленінградский фронт: «Я  знаю что сейчас у тебя горячая пора, доблестные войска 1-го Белорусского фронта прошли уже не одну сотню победных километров! Ты находишься среди бойцов, которые доблестно сражаются за нашу родину!». Через двадцять днів, 30 липня, Олексій Іванович загинув, що речі, в один рік із своєю мамою – вона загинула 20 січня 1944 року від вибуху снаряду в селі Ташлик, де жила під час війни. Офіцер О.І.Гаєнко похований на хуторі Соколине Каменецького району Брестської області у Білорусії.

– Я б поїхали на його могилку у Білорусію, якби ноги ходили, – говорить Тамара Іванівна Гаєнко, – дружина брата Бориса Івановича.

Саме вона трепетно зберігає усе фронтове листування – більше 100 листів-трикутничків. Є в сімейному архіві фотографія Олексія Івановича – у вишиванці, саме тоді як його обрали депутатом. Тамарі Іванівні 24 серпня виповниться 95 років. Вона розповіла, Олексій мав трьох дітей – Сергія та Євгенія і доньку Ларису (на жаль, померла від хвороби). Євгеній Борисович, якому вже більше вісімдесяти років, досі працює на Київському суднобудівельному заводі «Ленкузня».

Родина Гаєнків пишається тим, що ім’я Олексія Івановича занесено у “Книгу пам’яті” Черкаської області.

У День десантника, що припадає на найближчий вихідний, ветеранів повітряно-десантних війск Смілянсько-Камянської міськрайонної організації за традицією зберуться разом, але цього разу, не з святковим настроєм, а щоб пом’янути загиблих на нинішній війні хлопців і вкотре підтвердять, що ті,хто носить, або колись носив голубі погони з десантними емблемами, все життя з гордістю говорять: «Я-десантник».

Як повідомляє СЗГ УМВС Українина Одеській залізниці, в УМВС Україні на Одеській залізниці задля недопущення терористичних актів та інших проявів радикалізму та сепаратизму на території обслуговування сформовано діяльність фільтраційних центрів та груп.

Головною метою створення фільтраційних груп є виявлення серед пасажирів, які прибувають з зони АТО, осіб причетних до скоєння кримінальних правопорушень, які намагаються уникнути відповідальності або продовжують свою протиправну діяльність, а також виявлення та вилучення із незаконного обігу зброї, боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв.

До складу фільтраційних груп входять співробітники всіх підрозділів Управління та лінійних відділів. Створено фільтраційні центри на станціях Одеса-Головна, Роздільна, Миколаїв, Херсон, ім. Т. Шевченка та Знам’янка. Вони займаються відпрацюванням, залізничних вокзалів, станцій, платформ та інших об’єктів залізниці, пасажирських, приміських, вантажних потягів та багажних вагонів, особливо, які слідують із східних регіонів країни і окупованої АР Крим та з інших держав.

На даний момент робота фільтраційних груп триває у посиленому режимі.

Як повідомляє УНІАН, переселенців із проросійськими настроями, які підбурюють місцевих, обіцяють депортовувати з Черкащини Про це очільник області заявив відповідаючи на запитання журналістів, що робити у разі аморальної поведінки переселенців, яку вже кілька разів фіксували на Черкащині, повідомляє прес-служба ОДА. «У нас була нарада з правоохоронцями на цю тему і було погоджено рішення, депортовувати з території Черкащини переселенців, за якими буде виявлено прояви неналежної поведінки чи дій», – зазначив Юрій Ткаченко. Як повідомляє місцевий телеканал ВІККА, днями, переселенці, які нині перебувають в Черкасах, у нетверезому стані лякали дітей, погрожуючи їм, що прийдуть росіяни і повідрізають їм чуби. Читайте такожПереселенці починають повертатися до Слов’янська та інших звільнених міст Донбасу – Гройсман “Ми будемо займатися депортацією таких переселенців, які мають сепаратистські, проросійські настрої, і є підбурювачами, поводять себе неадекватно, – заявив Юрій Ткаченко Довідка: наразі в Черкаській області понад 1900 переселенців. Проте інтенсивність їх прибування до Черкащини зменшилась. Так, останні два дні в область приїхало близько 50 осіб, тоді як щоденно кількість переселенців була по 50-60 осіб.

23-річному смілянину Артему Бірюку, який служить у спецпідрозділі Національної гвардії МВС України «Омега», потрібні гроші на операцію та реабілітацію після поранення. Таке повідомлення в соціальній мережі «Вконтакті» розмістив його земляк Артем Ворона.

У бійця вибита ключиця та роздроблена тазостегнова частина.

«Артему потрібна невідкладна допомога. Потрібні гроші на операцію та реабілітацію», – зауважує Артем Ворона. – «Гроші можна перерахувати на номер карти Ощадбанку (мама бійця Наталія): 51 67 49 00 01 75 79 89 та Приватбанку 5168 7553 5290 3815 (Ірина). Допоможіть хлопцеві. Його життя в наших руках! Із світу по нитці… Допоможіть поставити хлопця на ноги»

 Сільське господарство, яке розташоване у Смілянському районі, завдало природному середовищу збитків на 35 тисяч гривень. Про це інформує сайт http://novadoba.com.ua з посиланням на  повідомлення  прокуратури Черкаської області.

Смілянський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції звернувся з позовом до господарського суду області про стягнення з одного із сільськогосподарських товариств району шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу на суму 35 тис грн.

Так, у ході перевірки встановлено, що вказане товариство не дотрималося вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря»: без відповідного дозволу здійснило наднормативні викиди забруднюючих речовин у повітря, в результаті чого спричинило збитки навколишньому природному середовищу на вказану суму.