Ім’я Василя Андрійовича Симоненка, якому доля відвела лише 28 років і кілька місяців, відоме в усіх куточках планети Земля, де проживають українці. Дата 8 січня 1935 року стала знаковою навіки – саме того дня, згідно з метрикою, народився в селі Біївці, що на Полтавщині, автор геніальних рядків: Можна все на світі вибирати сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Насправді ж, як стверджує мати Василя, Галина Федорівна, її обдароване дитя народилося в ніч з 7 на 8 січня, себто на Різдво. Та коли пішли його реєструвати у сільській раді, місцеві атеїсти пояснили: негоже, мовляв, радянському хлопчику народжуватися на велике релігійне свято. Тож і записали датою народження В.А. Симоненка 8 січня.

І за надто коротке життя він розкрився як людина надзвичайна. Своїм талантом. Своїм розумом. Своїми спостереженнями. Своїм критичним ставленням до всього, що бачив і чув. Василя, девіз якого був «Живе лиш той, хто не живе для себе, хто для других виборює життя!», завжди бентежила історія України, процеси, які в ній відбувалися. Біль за неї, за український народ – це було, по суті, лейтмотивом усієї його творчості. Шкода, як підкреслив у своїй статті колишній редактор «Робітничої газети» Володимир Стадниченко, що Василь Симоненко ще не вивчений, не проаналізований як слід. Та й справжньої його біографії ще немає. На думку автора, В.А. Симоненко міг стати другим Шевченком.
Детальніше читайте в газеті “Сміла”