Хто він, «герой нашого часу»? З цього проблемного питання розпочалося перше заняття факультету культури, яке відбулося уже традиційно, в жовтні, в Смілянському коледжі харчових технологій.

У святково прибрану актову залу коледжу були запрошені студенти перших і других курсів та гості – учні шкіл міста. Заняття відкриває тематичний цикл заходів «Українці, що змінили світ». Велика і прекрасна наша Україна, багата на обдарованих і талановитих людей… Але біда наша в тому –  і це уже склалося історично, –  що дуже часто геніальні особистості, вихідці з України, створюють велич і славу інших держав, працюючи за межами Батьківщини, або, в іншому випадку, ми їх просто не цінимо, не помічаємо і не шануємо. Саме з цими словами у своєму  вступному слові звернулася до присутніх Чужинова Т.П., яка підготувала захід, присвячений творчості геніальної художниці Катерини Білокур.

Тернистим і непростим був її шлях до визнання. В загубленому серед левад селі Богданівці вона провела усе життя, свідомо витративши  його на те, щоб її, сільську жінку-самоуку, просто визнали за художницю. Час, в який жила ця людина , зовсім не був лагідним до неї, але в своїх картинах вона ніби знаходить притулок від тих бурхливих подій, що вирували в Україні на початку та в середині ХХ ст.

 Катерина Білокур – Художник. Це її суть, її єство. Просто вона народилася Художником. І залишилася ним усе життя. За це вона заплатила сповна.

Про непросту долю цієї геніальної жінки студенти ІІ-х курсів коледжу підготували яскаву творчу роботу – літературно-художню композицію «Життя в обіймах квітів». Особливий емоційний настрій створили ведучі та читці. Майстерно і переконливо зіграли сцени із життя художниці студенти. Особливою прикрасою заходу стали яскраві хореографічні композиції.

Завдяки яскравій роботі цих студентів вдалося створити особливу атмосферу і донести до глядача красу і велич нашої співвітчизниці, в якій так органічно поєдналися звичайна людина і геніальний художник

Катерина Білокур як художник могла б органічно існувати зі своїми картинами у будь-яку епоху.

Їй вдалося не загинути під тягарем буденного життя, не вступити у нездоланний конфлікт зі світом та з власною особистістю. Це поєднання природної простоти, справжньої щирості з душевною тонкістю, генетичною інтелігентністю та неймовірним талантом властиве тільки чистим, нетутешнім душам, які народжуються раз на століття.

Напевне, це і є гармонія, про яку так багато кажуть, про яку стільки пишуть, якої прагнуть, але яка так рідко зустрічається в реальності.