Вулиця БЄЛІНСЬКОГО перейменована на вулицю ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА

Олекса́ндр Петро́вич Довже́нко (1894, Сосниця, Чернігівська губернія – 1956, Москва, похований на Ново-Дівичому цвинтарі) – український та радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу.

Найвідоміші літературні твори – «Воля до життя», «Повість полум’яних літ», кіноповісті «Зачарована Десна», «Україна в огні», «Поема про море», «Антарктида»; «Земля» (сценарій втрачено, спогади про сценарій і фільм), драматична поема «Нащадки запорожців», Щоденник 1941-56та ін. Фільмографія: «Звенигора», «Арсенал», «Земля», «Іван», «Визволення», «Поема про море» та багато інших.
З 1957 року Київська кіностудія носить ім’я Довженка, з 1994 року за Указом Президента України вручається державна премія в галузі кінематографа імені О.Довженка.

Вулиця АРТЕМА перейменована на вулицю РОДИНИ БОБРИНСЬКИХ (провулок Артема – на провулок родини Бобринських)

Бобринські – російський аристократичний рід, власники великих маєтків (близько 45 тис. десятин) і цукроварень у Черкаському й Чигиринському повітах Київської губернії (нині Сміла та Смілянський район Черкаської області).

Смілянщина, через шлюб Олексія Олексійовича Бобринського із Софією Олександрівною Самойловою, у 1821 році перейшла у володіння графа Бобринського. З цього року для Сміли почалася нова епоха. А все тому, що Олексій Олексійович зацікавився цукробуряковою промисловістю, яка на той час існувала у Франції та Бельгії.

О.О. Бобринський мав чотири цукроварні: у Смілі, Капітанівці, Балаклеї і Грушківці. Графом О. Бобринським заснована лікарня, названа на честь його дружини – Софіївською (нині районна). При синові О.О. Бобринського Володимирові Олексійовичу були збудовані станція Бобринська (тепер імені Тараса Шевченка) і станція Сміла.