Історична довідка про постать, на честь якої перейменовано вулицю Ковпака.

Тарас Дмитрович Боровець (1908-1981) – діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, засновник УПА «Поліська Січ», від 16 листопада 1941 року – генерал-хорунжий.

Станом на 1941 рік чисельність УПА «Поліська Січ» сягала 10 000 бійців. До початку війни він діяв під псевдами Байда, Гонта. Потім усі накази уже підписував подвійним іменем Тарас Бульба-Боровець.

У серпні 1941 року загони вояків Тараса Бульби-Боровця першими увійшли у містечко Олевськ. Налякані війною, з райцентру державні радянські служби евакуювались на схід ще до приходу Бульби. На тодішньому стадіоні Бульба-Боровець вишикував загони вояків і привселюдно з військом прийняв присягу на вірність Україні, освятивши українські прапори сформованих загонів, їхню зброю і з піднятою шаблею над головою урочисто проголосив, «що звідси розпочнеться визволення України від совітів і всіх її ворогів». В Олевську було запроваджено українське управління, зорганізовано міліцію, сформовано Українську повстанську армію «Поліська Січ». З середини серпня до середини листопада 1941 року Олевськ був столицею вільної української «республіки» з новими назвами вулиць, яка увійшла в історію під назвою Олевська Республіка.

Після відмови німецького командування визнати самостійність України та звільнити українських політичних в’язнів, включаючи Степана Бандеру та Ярослава Стецька Головна команда УПА видала наказ новоорганізованим «Літаючим бригадам» партизанів, у якому говорилося: «Негайно розпочати першу фазу збройної боротьби проти Гітлера…».

Після спроби ОУН підпорядкувати УПА і ввести інститут політкомісарів Головна Команда УПА Тараса Бульби-Боровця змінила свою назву. Відтоді вона стала Українською Народною Революційною Армією. Невдовзі створив спільно з І. Мітрингою Українську Народно-Демократичну Партію. У листопаді 1943 року німці заарештовують Бульбу-Боровця та ув’язннють його в концтаборі Заксенгаузен.

Після капітуляції німців емігрував до США. З 1948 року проживав в еміграції в Канаді. Тут він організовує випуск ряду видань, які нелегально переправлялися в Україну. Помер 15 травня 1981 в лікарні міста Нью-Йорк (США).