Хай там як, а нині час біжить дуже швидко. Бібліотекарі кажуть, що читачі хапаються за наукові статті з філософії та астрофізики, аби збагнути, в чому справа.
Я звернув на це увагу, коли на кухні труби потекли. Треба їх перепакувати. Пішов до КП «ВодГео»: зніміть пломбу, а я зніму лічильника і наведу лад. Та за одним рипом і лічильника перевіримо на правдивість.
Заплатив 88 грн і 48 коп. за зняття пломби та повірку прилада. Кажуть, чекайте на контролера. Минає тиждень – ніхто не йде. Телефоную, кажуть: «На вашій ділянці немає контролера». – «То пришліть іншого. Коли у школі захворіє вчитель – його ж заміняє інший.» – «Ні, – кажуть, – чекайте свого». Телефоную ще за тиждень, кажуть, уже є контролер, просто він до вас іще не дійшов.
І заповзявся мій мозок думати про такі мудрі поняття як час і простір. Сьогодні, 20 лютого, позираю в квитанцію, а на ній дата: 4 лютого. Щоб зняти пломбу, треба перерізати ниточку і записати останні показники лічильника. Часу на це не так вже й багато треба. Але ще ж як подолати простір? «Тридцяткою» від центру міста до стадіону «Локомотив», далі пішки…Ні, краще сісти в «четвірку», доїхати до мосту через Тясмин…Ні, так теж далеко…
Аби лише пломбу зняли, далі я сам усе зроблю: відкручу, відвезу…
Господи, що ж це робиться з часопростором? Одні філософи вважають простір і час об’єктивними характеристиками буття, інші – суб’єктивними поняттями, що характеризують наш спосіб сприйняття світу. Як усе складно! І ні слова про пломбу та «ВодГео»!
Сьогодні п’ятниця, навряд чи хтось прийде. У понеділок 23 лютого буде рівно 20 днів як заплачено за зняття пломби. Як швидко летить час! От якби запломбувати час, бо труби ж течуть!
Анатолій Горбівненко, вул. Жуковського 8.