Надія Олексіївна Світлична (1936-2006) – учасниця руху шістдесятників, правозахисниця, публіцист, мемуарист, журналіст. Член Закордонного представництва Української Гельсінської групи, редактор-укладач «Вісника репресій в Україні» (США), лауреат премії імені Василя Стуса (1992), Державної премії України імені Тараса Шевченка (1994).

Була засуджена за антирадянську діяльність. Повернулася з ув’язнення в травні 1976 р. У прописці відмовили, на роботу не брали, погрожували арештом за «дармоїдство». 10.12.1976 р. надіслала до ЦК КПРС заяву – відмову від громадянства, мотивуючи цей крок жорстокою розправою над Л. Лук’яненком, П. Григоренком, В. Чорноволом, В.Стусом, С. Шабатурою та іншими достойними людьми. Свій вибір пояснила так: «Нижче людської гідності, після всього пережитого бути громадянином найбільшого в світі, наймогутнішого, найдосконалішого концтабору». 12 жовтня 1978 року емігрувала. Померла Надія Світлична 8 серпня 2006 року в м. Матаван, штат Нью-Джерсі, США. Похована у Києві, на Байковому цвинтарі