У Черкаській громаді назавжди попрощалися із воїнами – Ігорем Кононцем, Ігорем Давиденком, Глібом Левченком, Олександром Бородюком та Володимиром Сластіним.

Ігор Кононець – сержант, під час повномасштабного вторгнення призваний на військову службу. Проходив службу на посаді техніка-водія прикордонної застави. Загинув на Сумщині, захищаючи Україну.

Ігор Давиденко- з початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Служив у десантно-штурмовому батальйоні на посаді стрілець-снайпер.У 2023-му Ігор пішов на свій останній бій у Запорізькій області. До жовтня 2025-го року вважався зниклим безвісти.

Гліб Левченко – з початком повномасштабного вторгнення без вагань став на захист Батьківщини. Служив у лавах Державної прикордонної служби України, був помічником гранатометника. Він мужньо виконував свій обов’язок і загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Олександр Бородюк – під час служби виконував обов’язки стрільця відділення охорони та забезпечення відділу функціонування безпілотних авіаційних систем. Серце воїна зупинилося внаслідок важкої хвороби.

Володимир Сластін – після початку повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини, проходив службу на посаді водія взводу матеріального забезпечення. Життя захисника забрала невиліковна хвороба.

У Балаклеївській громаді назавжди попрощалися із воїном – Володимиром Ісаченком. Солдат, такелажник евакуаційного взводу евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону частини. Загинув 02 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Цукурине Покровського району Донецької області.

У Чигиринській громаді назавжди попрощалися із воїном – Геннадієм Гвоздоком. У 2022 році виявив бажання стати до лав територіальної оборони, а вже у 2023 році був призваний на військову службу у званні старшого сержанта, на посаді навідника. Виконуючи бойові завдання, неодноразово отримував поранення, але завжди повертався до побратимів. На жаль, під час одного з бойових виходів зв’язок із Геннадієм обірвався… Він загинув 4 липня 2024 року вірний військовій присязі, проявивши мужність і стійкість в бою в районі населеного пункту Георгіївка Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу з боку ворога.

У Руськополянській громаді назавжди попрощалися із воїном – Сергієм Гапоненком. У вересні 2022 року став на захист України, виконував бойові завдання на Донецькому та Запорізькому напрямках. Попри поранення і значне погіршення здоров’я, Сергій Іванович не залишив служби — продовжував працювати як водій-електрик відділення енергозабезпечення, виконуючи інженерні завдання на Курському напрямку.Пішов із життя через ускладнення хвороб, які розвинулися під час служби.

У Канівській громаді назавжди попрощалися з воїном-Сергієм Гаджієвим. Служив у лавах ЗСУ на посаді стрільця-помічника гранатометника батальйону охорони. Вірний військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконуючи військовий обов’язок, Сергій загинув 7 лютого 2023 року на Донецькому напрямку.