Тясминський каньйон: “перевтілення” за європейські 7 мільйонів

tild3266-3565-4630-b664-636464656134__kudy-poihaty-na-trav«Не було туристів – не було проблем. З’явилися туристи – з’явилися й проблеми». Такими словами починає екскурсію Тясминським каньйоном директор Кам’янського літературно-меморіального музею Пушкіна і Чайковського Олександр Мушта, інформує видання «ІнфоМІСТ».

У сучасному світі сільського туризму та маркетингу лише природньої краси недостатньо, треба дати не тільки видовищ, а й забезпечити гостей комфортом. Із розумінням цього на Кам’янщині у новоствореній об’єднаній територіальній громаді вирішили скористатися можливостями та розвинути місцевість за допомогою європейських партнерів. 

В Україні діє Секторальна бюджетна підтримка Європейського Союзу. Програма розрахована на розвиток у таких напрямках: інноваційна економіка та інвестиції, сільський розвиток, розвиток людського потенціалу, розвиток туризму та загальноукраїнська солідарність. Загалом на проекти ЄС спрямовує 55 млн грн.

Розроблений черкащанами проект щодо реконструкції каньйону увійшов до числа 25 переможців конкурсного відбору та став другим за програмою регіонального розвитку «Розвиток туризму». З усієї України в конкурсі брали участь 506 проектів. Від Черкаської області – 19.

Можливий розмір фінансування за цим напрямком становив від 1,2 до 12 млн грн. Кам’янка на розбудову туристичної перлини отримає 7,34 млн грн гривень. 

Тясминський каньйон: сьогодення та амбітні туристичні плани

Якщо в пошуковику поєднати два слова «каньйон» і «Черкащина», першими вам покажуть Буки. Але скелі Кам’янки не менш привабливі та мають вагому наукову цінність, – переконують історики. Місцеві знають ці місця за назвою Пушкінська скеля – головний поріг. Саме тут бував відомий письменник.

Вік каньйону – два мільярди років, час його створення припадає на епоху танення льодовиків та їхнє хаотичне пересування. Висота скель досягає 12-15 метрів.

Якщо десь і шукати цвіт папороті – то саме тут. На території каньйону трапляються рідкісні для області види папороті.

Особливу наукову цінність Тясминського каньйону складає унікальна флора мохів гранітних скель, які зрошуються вапняковими водами. 

– Лише кілька років тому за час незалежної України мальовничими місцями Кам’янщини зацікавилися столичні туристичні агенції та включили їх до маршрутів. Після цього і випливли назовні інфраструктурні недоліки пам’ятки. Прохідним каньйон можна вважати лише в теплі пори роки, адже занадто вузькі стежки не дозволяли пересуватися групам туристів у негоду. Однак знаходилися і наполегливі – приїжджали одразу у кирзових чоботях.

Каньйон – незвичний вид екскурсії, всі звикли ходити музеями, які вже стали дещо прісними. Природа – завжди цікаво. Зимою і весною починаються проблеми, тут мокро і слизько, тому особливо не вистачає доріжок, які не були б залежними від погоди, – говорить директор музею. 

За виграні гроші тут реконструюють:

-три джерела, прибережну зону, облаштують причал для човнів

-придбають човни і катамарани, зроблять пішохідні доріжки, оглядові майданчики, сходи, місця для купання та відпочинку

-частину коштів витратять на облаштування стоянки для приватних авто і туристичних автобусів, купівлю сміттєвих баків з можливістю сортування сміття

-облаштують вбиральні зі врахуванням потреб різних категорій (батьки з маленькими дітьми, люди з інвалідністю). 

Залиште свій коментар тут.
Увага! Пам'ятайте, що наш сайт - поле для виважених коментарів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *