Сьогодні нашому видатному земляку Марку Степановичу Терещенку, радянському актору та режисеру, виповнюється 125 років з дня народження.

Марк Терещенко народився 19 січня 1894 року в селі Ковалиха. У 1914 році він закінчив Музично-драматичну школу, а потмі почав працювати в “Молодому театрі”  Леся Курбаса. Там він приєднався до лівого крила. На фото – Лесь Курбас, Марко Терещенко й Олімпія Добровольська під час праці над “Юністю” Макса Хальбе.

Потім він створив і очолив “Центростудію” – експериментальну студію, яка згодом перетворилася на Театр ім. Г. Михайличенка. Там М. Терещенко на основі творів відомих письменників створив монументальні видовища, так звані масові видовища: “Будинок Нового світу” за творами П. Тичини, “Універсальний некрополь” за творами І. Еренбурга, “Насіння” за романом Ю. Либединського “Тиждень” та ін.

1925—1926рр. і 1929—1934рр. — мистецький керівник Одеського Драматичного театру ім. Революції, Харківського театру Революції та ін.; поставив п’єси І. Микитенка: «Диктатура» (1929), «Кадри» (1930), «Справа чести» (1931), «Дівчата нашої країни» (1933), «Соло на флейті» і «Маруся Чурай» (1934). Також поставив драму “Суєта” І. Карпенка-Карого, “Маруся Богуславка” М. Старицького, “97” М. Куліша, “Рейки гудуть” В. Кіршона, “Підступність і кохання” Ф. Шіллера. 

У 1930 році Марку Терещенку присвоїли звання Заслуженого артиста УРСР.

У 1940—1941 роках художній керівник та режисер Тернопільського українського драматичного театру імені Івана Франка. Тут працював разом з дружиною Валентиною Варецькою.

Працював на Одеській і Київській кіностудіях; найкращі фільми: «Микола Джеря» (за І. Нечуєм-Левицьким) та «Навздогін за долею», «Дорогою ціною» (за М. Коцюбинським, 1927).

Терещенко автор книг про режисуру масових сцен «Мистецтво дійства» (1921), “Будова і методи роботи” (1921), “Режисер і театр” (1971), спогадів “Крізь лет часу” (1974), “Театральні горизонти” (1981).

У 1945—1976 роках викладав у Харківському інституті культури.

Інформація з відкритих жерел.