Смілянський хірург провів уже три ротації у прифронтовій зоні

439668-500x333Замість зброї – скальпель. Смілянського хірурга та його колег, які рятують військових у зоні АТО, називають янголами у білих халатах.Смілянський медик провів уже три ротації у прифронтовій зоні. Наразі самовідданий лікар готується до четвертої поїздки на Донбас. Про військові будні розповідає сайт vikka.ua.
Заступнику головного лікаря Смілянської центральної районної лікарні хірургу Вадиму Козловському не судилося відправитися в АТО у якості військового. Через перенесений раніше інсульт військкомат йому відмовив. Але черкащанин все ж таки поїхав на Донбас. Він захищає Україну, рятуючи життя її воїнів.

– Я побачив оголошення про набір у Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова та заповнив анкету у квітні минулого року. У травні вже поїхав туди. Був у АТО з травня по червень та у серпні 2016 року, а потім поїхав туди ще у лютому 2017-го, – розповідає Вадим Козловський.
За цей період черкащанин провів більше 200 операцій. Під час інтенсивних бойових дій він оперував до 12 військових на добу.

– Ми лікарі, їдемо туди, як добровольці. За місцем роботи оформлюємо відрядження. За законодавством, воно не може тривати більше місяця, – зазначає черкащанин.
Для роботи з пораненими він проходив стажування з тактичної медицини у “Білих беретах” в Тернополі.
– Знаю специфіку надання першої медичної, лікарської допомоги на полі бою та за його межами. Ця підготовка дає мені змогу робити у таких умовах більше, ніж могли б звичайні лікарі. У 2014 році мобільний шпиталь більше переміщався, там були спеціально обладнані автомобілі. Зараз у нас більш стаціонарне розташування, – каже лікар.

Останнього разу він працював у Попаснянській ЦРЛ на Луганщині.
– Здебільшого бойові дії відбуваються вночі. Нам повідомляли, що везуть “трьохсотих”, тобто поранених, і ми одразу починали готуватися. Доки їх довозили, а це десь 10 хвилин, ми вже могли дати наркоз прямо у машині, у бортовому “УАЗику”, в якому доставили пораненого. Підсвічували собі ліхтариками і швидко бігом несли в операційну. Все у такій динаміці, як показують у голлівудських фільмах, – пригадує черкащанин.
Він зазначає, що в такі моменти кожна секунда важлива, а ціною помилки може стати життя людини.
– Якщо при перебитій артерії джгут неправильно накладений, то кров витікає з рук за дві хвилини, а з ніг – за три. При цьому ми не знаємо, скільки часу з моменту поранення пройшло, скільки часу він пролежав на полі бою, – пояснює Вадим Козловський.

У такі напружені дні медики майже не спали і засинали, як тільки була можливість.
– Намагалися поспати хоча б по 5-10 хвилин, бо не знали чого очікувати. А жили прямо у підвалі лікарні, – каже хірург.
Вадим Козловський вночі оперував поранених, а вдень приймав інших пацієнтів – місцевих жителів.
– Оперував цивільних. Це була моя добровільна робота, бо більше нікому. Я був єдиним хірургом у районі, – розповідає лікар.
Каже, що у стабілізаційному пункті Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова медики намагаються надати першу допомогу, зробити першу операцію евакуйованим із фронту.
– Від нас поранених вже направляють у госпіталь. Якось випадково зустрів своїх пацієнтів у Костянтинівці. Вони мене впізнали, назвали янголом у білому халаті. Було дуже приємно, – пригадує черкащанин.
Один з найбільш теплих спогадів про свою роботу на Донбасі у нього пов’язаний із святкуванням Дня медика у минулому році. Тоді, аби вшанувати медпрацівників, їм влаштували концерт військові. До них долучилися і жителі району. Останнє найбільш розчулило лікарів.
Коли Вадим Козловський поїхав працювати у прифронтову зону, певною мірою здійснив свою давню мрію. Адже колись хотів стати військовим лікарем. Дідусь смілянина був кадровим військовим. Батько та дружина черкаського хірурга – також медики.
– У ніч з 11 на 12 серпня 2016 року “сепари” полізли в атаку, хотіли прорватися і ми почали телефонувати рідним. Дружина досі пригадує, як я зателефонував їй о другій годині ночі та сказав, що люблю. Каже, зрозуміла тоді, що я у великій біді, – пригадує черкащанин.
Наразі лікар, який вже тричі побував у місячних ротаціях ПДМШ у зоні АТО, збирається відправитися на Донбас знову. Собі хірург зі Сміли бажає поменше роботи, щоб пацієнтів із фронту до нього привозили якомога рідше.
– Коли нікого не привозять – це значить, що бойових дій немає, – каже черкащанин.

http://provce.ck.ua

Залиште свій коментар тут.
Увага! Пам'ятайте, що наш сайт - поле для виважених коментарів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *