В кожній області нашої України є свої пам’ятні та мальовничі місця. Чудової весняної пори наприкінці квітня учні 8-х класів школи №3-колегіуму з екскурсією відвідали Полтавщину. Спершу побували у столиці гончарства – селищі Опішня. Тут створено національний музей українського гончарства, який захоплює своєю багатющою експозицією гончарних виробів майстрів різних регіонів. Яким було наше здивування, коли ми дізналися, скільки років цим експонатам! Побували на майстер класі з виготовлення глиняного посуду. Намилувавшись неповторними краєвидами Опішні, ми до оспіваної М.Гоголем Диканьки. Завітали до Миколаївської церкви на околицях Диканьки й побачили чудовий двох’ярусний купол. Спустившись підземним ходом, що веде до склепу сім’ї Кочубеїв, всі одразу ж полинули в моторошну атмосферу спокою та скорботи. Неподалік Миколаївської церкви нас вразила білосніжна арка, яка раніше служила входом до палацу Кочубеїв і яка присвячена перемозі у Великій Вітчизняній війні 1812 року над Наполеоном. На жаль, від палацу залишилося лише арка і Кочубеївські дуби (їм близько 800 років), а також барвисті бузкові сади, оспівані М.Гоголем. Якби вони могли розмовляти, то розповіли б нам легенду – про кохання Кочубеївської дочки та гетьмана І.Мазепи. І нарешті ми у величній Полтаві. Мабуть, найголовніше і найцікавіше місце Полтави – Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви». Полтавська битва змінила долю Європи і, звичайно, нам було цікаво дізнатися подробиці. Ми поринули в події тих часів, про які детально розповідав екскурсовод. Захопилися переглядом великої картини та панорами, які ілюструють саму битву. Оглянули такі безцінні експонати, як вогнепальна та холодна зброя, монети, медалі, ікони, портрети, бойові прапори, гравюри, старовинні книги, грамоти та багато іншого. Наступна, популярна пам’ятка міста – це музей–садиба, названа в честь великого письменника, автора відомої та легендарної «Енеїди» І.Котляревського. Ми отримали незабутні відчуття від нашої мандрівки Полтавщиною. Багато ще є унікальних місць, які ми не відвідали, але, як кажуть, є до чого прагнути, от і ми сподіваємося поїхати ще в різні куточки нашої Батьківщини.

Тетяна Медушівська,

Катерина Терещенко,

юнкори прес-центру школи №3-колегіуму