Природничо-математична освіта – квиток в світове майбутнє України

20191127_152447_resize27 листопада у Верховні Раді України відбулися парламентські слухання про стан розвитку природничо-математичної освіти в Україні. Черкаську область на заході представила заступник директора з навчально-виховної роботи Смілянського НВК №15, Мар’яна Криворучко.

«Природничо-математична освіта в школі однозначно знаходиться в занепаді. Цей невтішний діагноз був встановлений всіма учасниками слухань – від педагогів-практиків до міністра освіта Ганни Новосад. Останні 25 років здійснювалися лише локальні кроки на кшталт впровадження майже міфічної програми «Підвищення якості природничо-математичної освіти до 2021 року», яка була фактично призупинена за відсутністю реальної системної фінансової підтримки.

20191127_152447_resize

Провідні науковці українських ВИШів зазначали, що промисловий прогрес України, трансформування її з сировинної держави на високотехнологічну базується саме на підвищенні рівня знань з фізики та математики. На думку членів профільного парламентського комітету основними індикаторами зниження якості освіти в цій галузі є, насамперед, малий відсоток випускників, які обирають фізику (3%) та хімію (1%) для складання ЗНО, саме ці предмети є найскладнішими для наших абітурієнтів. Дещо краща ситуація з біологією (16%) та математикою (38%).

В.О. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко висловився, що шкільна фізика, математика і навички повсякдення живуть в різних реальностях. За результатами моніторингу базових математичних знань учнів початкової школи 14% дітей не досягають мінімуму, прописаного у Держстандарті.

Вчителі-практики на парламентських слуханнях наголошували на потребі кожної, навіть однокомплектної школи, мати комплект обладнання для виконання практичної частини навчального плану. Для підвищення мотивації учнів та вчителів пропонували ввести щорічні шкільні іспити та обов’язковий конкурс до старшої школи після 9 класу ( з використанням ЗНО чи конкурсу свідоцтв про базову освіту). 

Керівники закладів освіти звертали увагу на потребу в реальній фінансовій автономії шкіл, яка дала б можливість оптимально використовувати кошти і на матеріальне забезпечення, і на мотивацію кращих педагогів. Дехто з виступаючих бачить сенс у введенні комплексного екзамену з основ наук в 11 класі, щоб припинити практику перетворення старшої школи в дворічний суцільний тренінг по підготовці до ЗНО з 3-4 предметів.

Планується, що результатом парламентських слухань стануть конкретні кроки, які будуть закріплені у Законі про повну середню освіту. Насамперед це формування мережі старших профільних ліцеїв, що матимуть додаткове фінансування за рахунок державної та регіональної освітньої субвенції; створення рівного доступу до якісної освіти за рахунок опорних сільських шкіл; доопрацювання Державного стандарту базової освіти (5 – 9 класи) з врахуванням результатів досліджень PISA; закупівля класів робототехніки для великих шкіл; впровадження обов’язкового предмету «Медіаграмотність»; обов’язкове ЗНО з математики з 2021 року з використанням дворівневих тестів.

Проте, мене зачепили результати досліджень стану природничо-математичної освіти в регіонах пані Інни Совсун, яка оголосила відомі, але дуже вражаючі факти – на рівень знань дитини з математики, фізики, хімії впливає соціально-економічний стан її родини. Тому проблема погіршення якості знань з цих предметів – суспільна, економічна, фактично загальнодержавна. Маю надію, що зусилля профільного комітету та Кабінету Міністрів України будуть спрямовані на результат, адже на цьому освітньому полі єдиним воїном поки що залишається ВЧИТЕЛЬ», розповідає Мар’яна Криворучко, Заслужений вчитель України, заступник директора з НВР Смілянського НВК №15.

Залиште свій коментар тут.
Увага! Пам'ятайте, що наш сайт - поле для виважених коментарів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *