“Прийди до серця, Україно, благослови добром мене!”

Цікавим і насиченим для студентів групи ВХК14 Смілянського технікуму харчових технологій став день 26 листопада: відпрацьовані 4 пари, але втоми немає, попереду перша екскурсія групи, поїздка до Черкас, адже ми відгукнулися на запрошення міжнародного руху “За Україну, її славу і волю” та Черкаської дитячої школи мистецтв взяти участь у благодійній акції “Прийди до серця, Україно, благослови добром мене!”.
22Спочатку у краєзнавчому музеї відвідали виставку, присвячену річниці подій на Майдані. Студенти зупинялися біля експонатів, уважно слухали розповідь екскурсовода і приходило усвідомлення, що на наших очах твориться історія, що кожен день вкарбовується в сторінки історії і поповнює новими експонатами наші музеї, і визрівало чітке рішення, що не маємо права бути лише мовчазними свідками цих подій, адже сьогодні, як ніколи, від кожного залежить, яким буде день прийдешній.
Переповнені емоціями спішили до філармонії, попереду нас чекали дві години нових вражень, адже йшли на благодійний концерт. У холі філармонії були організовані виставки-продажі дитячих художніх робіт та майстер-класи з виготовлення оберегів для наших воїнів, спільно випліталася маскувальна захисна сітка. А викладачі та учні Черкаської дитячої школи мистецтв спільно з професійним колективом – об’єднанням художніх колективів Черкаської обласної ради Капелою бандуристів, підготували цікаве дійство: концерт патріотичного спрямування. Кожен виступ знаходив відгук в душах глядачів, звучав в унісон з їхніми почуттями. Також всі були вражені виступами бійців АТО та волонтерів.
Приємним моментом стало представлення ведучими нашої делегації та пропозиція прийняти естафету благодійності, стати ініціаторами проведення подібної акції в нашому місті.
Захід проводився з метою збору коштів для підтримки воїнів АТО, долучилися до цієї акції і ми.
Заключним акордом нашої поїздки стала хвилина мовчання біля пам’ятника Небесній сотні на Соборній площі. Перегорталися віртуальні сторінки на екрані, а кожна сторінка – це ще одне життя, життя – передчасно обірване кулею, життя – свідомо віддане за нашу гідність і свободу.
Унікальною стала ця екскурсія, унікальним був і шлях додому. Лунали пісні, а співали студенти про те, що всі ми славного «козацького роду», що «Тільки в нас на Україні небо синє-синє, тільки в нас на Україні сонечко ясне…» і просили «… Так нехай же Україну лихо обмине!». А за віконцями автобусу слухали цей дитячий спів мовчазні зорі, слухав Всесвіт…
Олена Демченко, класний керівник групи ВХК14

Залиште свій коментар тут.
Увага! Пам'ятайте, що наш сайт - поле для виважених коментарів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.