Найдавнішій писанці Черкащини – 900 років

6510c214cccfaeb0da17896ee0ad9aa8_LМайже 900 років керамічній писанці, представленій в експозиції Черкаського міського археологічного музею. Це найдавніша і єдина в експозиції музеїв області писанка такого типу з Черкащини. Пам’ятку давньоруського періоду знайшли на Корсунщині. До археологів вона потрапила у 2010 році, повідомляє прес-служба Черкаської ОДА з посиланням на інформацію Департаменту культури та взаємоз’вязків з громадськістю облдержадміністрації.
 
“Керамічну давньоруську писанку ХІІ-ХІІІ ст. знайшли на городі в селі Сахнівка Корсунь-Шевченківського району, метрів за 200 від підніжжя городища Дівич-гора, яке, як вважають, було феодальним замком одного з київських князів. Писанка зроблена з кераміки, вкрита поливою, оздоблена орнаментом, характерним для таких виробів. Усередині – шматочок глини, який торохкотить, – розповів директор ЧАМ, археолог Михайло Сиволап. – Цей тип пам’яток дуже добре відомий археологам. А от у інших музеях Черкащини таких писанок немає, хіба що кілька фрагментів. Ця – єдина ціла”.
 
За словами археолога, в давньоруські часи такі писанки створювалися майстрами-ремісниками. А от такий народний звичай, як писанкарство – у значенні розпису пташиних яєць символами і візерунками, в ті часи навряд чи вже існував. Утім, створення керамічних орнаментованих писанок стало його початком.
“Справді, орнаменти на українських писанках дуже древні, але “суміщення” цих орнаментів із великоднім яйцем тоді лише починалося, – зауважив Михайло Сиволап. – Остаточно цей процес завершився пізніше, протягом середніх віків, коли язичницькі за своїм походженням малюнки перекочували на християнську писанку, частково християнізувавшись. Бо початково у християнстві це були просто фарбовані великодні яйця. На цій писанці ми бачимо зовсім не той орнамент, до якого ми звикли, але це реальність того часу”.
Керамічні писанки зникли після навали ординців у ХІІІ ст. Вочевидь, через те, що багато ремісників загинули під час татаро-монгольської навали. Нашестя було страшною бідою і втрати наших земель були величезні. Ту кількість населення, яка жила тут до Батия, Україна відновила тільки через 400 років. А Київ – аж у 19 столітті.
Залиште свій коментар тут.
Увага! Пам'ятайте, що наш сайт - поле для виважених коментарів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *