«Реформування медичної системи охорони здоров’я в Україні триває вже не один рік. Головні напрямки реформування – створення нової системи надання медичної допомоги та перехід на страхову медицину:
Первинний рівень медичної допомоги є основною, найбільш наближеною до населення ланкою медичної допомоги, яка передбачає консультацію лікаря, забезпечує діагностику і лікування найпоширеніших хвороб, травм, отруєнь та інших станів здоров’я пацієнта. Допомога надається переважно лікарями загальної практики/сімейними лікарями або дільничними терапевтами і педіатрами.
Вторинний рівень медичної допомоги – допомога надається в лікарняних і позалікарняних умовах лікарями, які мають відповідну спеціалізацію і можуть забезпечити більш кваліфіковане консультування, діагностику, профілактику і лікування.
Третинний рівень медичної допомоги – високоспеціалізована (високотехнологічна) медична допомога, що надається у разі складного або тяжкого захворювання, яке потребує особливо складних методів діагностики та лікування.
На жаль, склалося так, що головний ідеолог медичної реформи – Міністерство охорони здоров’я України – вибравши за основу принцип «бачу ціль – не помічаю перешкод», намагається якнайшвидше подолати спринтерський забіг будь-яким шляхом та впровадити свій концепт.
В процесі реформування Кабінет Міністрів України та МОЗ України відсторонилися від підтримки власних лікувальних закладів, яким став і ДЗ «СМСЧ №14» МОЗ України, переклавши тим самим свою відповідальність на місцеву громаду».

Повний коментар начальника охорони здоров’я Миколи Стуженка читайте у газеті “Сміла” від 14 червня.