Дорогий український солдате, захиснику!  Доброго дня чи вечора тобі, адже не знаю, коли цей лист опиниться у твоїх руках. Але я радію, що все ж таки ти його отримав. Але… хоча… якого ж доброго…, коли над головою пролітають кулі, коли постріли оглушують тебе, коли кожна хвилина, ніби остання, і ти йдеш, біжиш, спішиш, не знаючи куди, але знаєш навіщо: за рідну Батьківщину, за рідну землю, за рідних і друзів, які хвилюються і чекають тебе з безмежною вдячністю за твою сміливість, мужність та відвагу.

Я пишаюся тим, що живу в країні, де за світле майбутнє, свободу і мир українці стоять на смерть, розуміючи головну істину – не страшно впасти, страшно, коли все життя повзти.

Тримайся! Ти зможеш!

Україна переможе!

Слава Україні!

З величезною вдячністю і надією на повернення з перемогою

гімназистка Анастасія Антоненко