«ТИ ПАМ’ЯТАЙ ЇХ, ПАМ’ЯТАЙ, У ВИРІ ЛІТ НЕ ЗАБУВАЙ..»
Стояло жарке літо сорок першого. Котилася теренами України Друга світова війна. 4 серпня гітлерівська орда вдерлася на Смілянщину. Настали чорні дні окупації, тривалістю понад два з половиною роки. Фашисти запровадили режим жорстокого терору. Шибеницями, вогнем, масовими розстрілами мирного населення встановлювався «новий порядок».

У перші дні окупації загарбники розстріляли понад 400 жителів міста. Каральну акцію провели нелюди і в Березняках: «за неповиновение немецким властям» зігнали в одну з сільських хат 17 літніх жінок і дівчат, яких на очах односельчан перестріляли з автоматів, а оселю підпалили. Від голоду, знущань гинули військовополонені у концентраційних таборах, обладнаних фашистами у Смілі та в мікрорайоні станції імені Тараса Шевченка. Страшний апокаліпсис ХХ століття доповнювало масове відправлення молоді на примусові роботи до Германії. Лише з Ротмістрівки вивезли у неволю 360 молодих людей. «Досі не можу забути оті жахи, – пригадує жителька нашого міста О.К. Таран. – Тільки Всевишній знає, як вдалося вижити …».
Андрій Глущенко
Детальніше читайте в газеті “Сміла” №4 від 25 січня