Для них це не історія, а сторінки життя

ЗайвенкиГотуючись до святкування, особливе шанобливе слово хочеться сказати про наших довгожителів – людей, у пам’яті яких і голодомор 32-33-го років, і Друга святова війна, і відбудова,  і сучасність. Для них це не історія, а сторінки життя, спогади, біль і радість, надії та сподівання на краще.

На провулку Станіславського, 6 проживає найстарша за віком жителька мікрорайону – 96-річна Ольга Іванівна Зайвенко. Народилася вона у селі Буда-Макіївка Смілянського району 20 січня 1923 року в сім’ї колгоспників-довгожителів. Батько Ольги Іванівни, Іван Якович, був відважним красенем-моряком (прожив 85 років), а мати Олександра Павлівна – 90. Ольга Іванівна пригадує, що по батьківській лінії були діди, один з яких прожив 105 років, а другий – 103. Працювали на цукрових плантаціях у Матусові, Ташлику, Смілі та Балаклеї. У спогадах Ольги Іванівни залишилось, як в роки голодомору сушили липу, а з сухого листя робили муку, їли і вжили всі. А в батькової сестри Марини вимерла вся сім’я – 7 дітей і вона, поховали всіх в одній могилі.
Валентина ЛОПІНА, голова квартального комітету №23

 Детальніше читайте в газеті “СМІЛА” від 18 вересня

Залиште свій коментар тут.
Увага! Пам'ятайте, що наш сайт - поле для виважених коментарів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.