Цього тижня на щиті повернулись додому 13 воїнів. У Черкаській громаді назавжди попрощалися із воїнами – Олегом Богославцем, Дмитром Соболєвим, Костянтином Біньковським, Андрієм Синьооком, В’ячеславом Корольком, Андрієм Зінченком та Владиславом Андрущенком.

Олег Богославець – військову службу проходив на посаді стрільця-помічника гранатометника. Захисник залишився вірним військовій присязі та рідному народові до останнього подиху. Герой загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання.

Дмитро Соболєв – пройшов спеціальну підготовку та перейшов до управління “КОРД” ГУНП в Черкаській області. Захисник залишився вірним військовій присязі та українському народові. Герой загинув у бою внаслідок застосування ворогом FPV-дрона на Донеччині.

Костянтин Біньковський – з початком повномасштабного вторгнення ніс службу у складі новоствореного полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк “Сафарі”), а згодом – у батальйоні спеціальних операцій “Еней” Департаменту поліції особливого призначення “Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють”. Захисник залишився вірним військовій присязі та українському народові. Герой загинув у бою на Донеччині.

Андрій Синьоок – з початком повномасштабного вторгнення добровільно вступив до стрілецького батальйону. Захисник залишився вірним військовій присязі та українському народові. Герой загинув на Донеччині під час стрілецького бою.

В’ячеслав Королько – проходив військову службу на посаді оператора відділення протитанкових ракетних комплексів. Захисник залишився вірним військовій присязі та українському народові. Герой загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Андрій Зінченко – проходив військову службу на посаді старшого стрільця. Захисник залишився вірним військовій присязі та українському народові. Виявивши стійкість і мужність, Герой загинув у бою на Донеччині.

Владислав Андрущенко – проходив військову службу на посаді командира відділення, командира екіпажу безпілотних літальних апаратів. Захисник залишився вірним військовій присязі та українському народові. Герой загинув під час стрілецького бою на Донеччині.

У Смілянській громаді назавжди попрощалися із воїнами – Владиславом Даморовим, Юрієм Борисом, Миколою Войтенком та Артемом Солошенком.

Владислав Даморов – служив водієм-електриком 1-го відділення збору та обробки інформації батареї артилерійської розвідки військової частини Збройних Сил України. Життя захисника обірвалось внаслідок ураження FPV-дроном противника. Герой загинув у Сумській області.

Юрій Борис – у війську займав посаду командира відділення – командира машини механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини Збройних Сил України. Захисник вважався зниклим безвісти з 3 жовтня 2024 року. Увесь цей час рідні чекали й сподівалися… Та, на жаль, сталося найгірше… Після проведення ДНК-експертизи стало відомо, що Герой загинув у Курській області під час виконання бойового завдання.

Микола Войтенко – служив оператором взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини Збройних Сил України. З 8 вересня 2024 року рідні захисника втратили з ним зв’язок. З того дня вважався зниклим безвісти. Була надія, але на жаль, ДНК-експертиза підтвердила загибель Героя. Життя воїна обірвалось внаслідок здійснення противником танкового та артилерійського обстрілу позицій підрозділу у Донецькій області.

Артем Солошенко – військову службу проходив на посаді старшого кухаря 1-ої їдальні взводу забезпечення роти забезпечення батальйону матеріального забезпечення військової частини Збройних Сил України. З 21 вересня 2024 року захисник вважався зниклим безвісти. Рідні вірили, чекали… На жаль, загибель Героя підтверджено за результатами ДНК-експертизи. Життя воїна героїчно обірвалось під час виконання бойового завдання у Донецькій області.

У Бобрицькій громаді назавжди попрощалися із воїном – Вячеславом Рябченком. З початку повномасштабної війни був мобілізований до лав Збройних Сил України та став на захист України й своїх рідних. Неодноразово зазнавав поранень під час військової служби. На жаль, серце захисника зупинилося…

У Сагунівській громаді назавжди попрощалися із воїном – Олегом Обаразом. З осені 2024 року військову службу проходив на посаді сержанта матеріального забезпечення мінометної батареї мотопіхотного батальйону військової частини.Захисник загинув, захищаючи незалежність України.