Черкаські екологи нагадують: випалювання сухої трави, листя та рослинних залишків – небезпечне!

спалюйтеВосени загострюється проблема спалювання листя, сухої трави, стерні, рослинних залишків, а подекуди й умисного спалювання сміття. Дим, який утворюється при спалюванні містить чадний газ (монооксид вуглецю), який легко зв’язується з гемоглобіном крові внаслідок суттєво зменшується надходження кисню до тканин та може спричини кисневе голодування. Дим також містить канцерогенні речовини, зокрема банз(а)пірени, інші небезпечні для здоров’я речовини.
Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, ці явища можуть призвести до того, що вогонь з полів та подвір’їв перекидається на лісосмуги, які з ними межують, та на інші ділянки і можуть загрожувати масштабними пожежами
В цілому, випалювання сухої рослинності та її залишків призводить до таких наслідків: забруднення атмосфери; знищення місць існування тварин, наприклад, гнізд птахів, та загибелі самих тварин, зокрема, комах; знищення насіння та пошкодження живих рослин або їх частин; знищення мікрофлори ґрунту, погіршення його структури; посилює процеси водної та вітрової ерозії земель, що призводить до деградації ґрунтів та інших негативних наслідків. За певних погодних умов можливе утворення смогу (мікрочастки, що виділяються при неповному згоранні, зв’язуються з водяною парою), погіршення видимісті на автошляхах, що спричиняє зростання аварійності.
Стаття 50 Конституції України та стаття 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» гарантує кожному громадянину України безпечне для життя і здоров’я довкілля.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», підпункту 6.6.14 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, підпунктів 4.2., 9.1.19. Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України забороняється: спалювати листя, суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки; спалювати всі види відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках; спалювати промислові та побутові відходи, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів.
За шкоду завдану навколишньому природному середовищу та здоров’ю людей порушник може нести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.
Згідно зі статтею 771 Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 245 Кримінального кодексу України – знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Альтернативою спалюванню є компостування – розкладення рослинних залишків з утворенням компосту – однорідної органічної маси, яку можна використовувати в якості добрив. Найціннішою характеристикою компосту, як добрива вважається вміст у ньому великої кількості хімічних елементів, необхідних рослинам для життя.
Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.
Для компостування листя складають шарами у купи (бурти) шириною 2 м і висотою до 1,7 м. Кожен з шарів листя не має перевищувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8 місяців. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування зручніше з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.
Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігаються ще 4 роки. Використовувати компост можна і в якості прикореневого підживлення дерев і кущів.

За інформацією управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА

Залиште свій коментар тут.
Увага! Пам'ятайте, що наш сайт - поле для виважених коментарів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *