ЧЕРКАСЬКІ ЧИНОВНИКИ НЕ БАЧАТЬ РІЗНИЦІ МІЖ МОЖЛИВІСТЮ КОРУПЦІЙНИХ ДІЙ І КОРУПЦІЄЮ

2Близько двох тижнів Україна живе з новим антикорупційним законодавством.  Новий закон суттєво відрізняється від старого тим, що усунено один із головних недоліків: відсутність органу, який безпосередньо несе відповідальність за боротьбу із корупцією. Тепер таких органів ми маємо два: так званий каральний – Національне антикорупційне бюро і Національне агентство з питань запобігання корупції.

Чи допоможуть зміни у законодавстві усунути головне гальмо реформування країни та наскільки наші службовці взагалі обізнані з питань корупції, обговорювали під час експертної дискусії, яка відбулася днями в обласній раді. Думками на тему «Через врегулювання конфлікту інтересів до профілактики корупції» обмінювалися голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко,   його заступник Юрій Сас, заступник голови обласної ради Наталія Кравцова, керівники управлінь та департаментів ОДА, депутати обласної ради Наталія Старікова, Юлія Воєвода, Любов Майборода,  експерти та громадські активісти.

Раніше боротьба із корупцією носила декларативний характер тому, що наше законодавство дозволяло уникнути відповідальності. Нове законодавство в більшій мірі відповідає міжнародним стандартам і в українців є всі шанси змінити ситуацію на краще, – переконані експерти. Вони  пояснюють, що необхідно розрізняти поняття «конфлікт інтересів», «можливість корупційних дій» і «корупція». Сам конфлікт інтересів ще не є корупцією,  хоча може (і, здебільшого, так і відбувається)  передувати їй. Конфлікти інтересів виникають у різних сферах життя, від призначення на посаду, до проведення державних закупівель. Особливо небезпечною є ситуація, коли конфлікт інтересів штучно створений. Тоді дуже важко упіймати його учасників за руку й довести будь-що.

Наскільки обізнані з цих питань посадові особи місцевого самоврядування у Виконавчому комітеті та представники  депутатського корпусу Черкаської міської ради спробувала дослідити  Черкаська обласна благодійна фундація «Паритет».  За підтримки Українського інституту публічної політики та Трансперенсі Інтернешенел-Україна в рамках проекту «Залучення громадянського суспільства до моніторингу конфлікту інтересів» було проведено опитування 234 місцевих службовців.  Деякі  результати цього опитування  оприлюднив під час дискусії експерт проекту Сергій Гончар. Так з’ясувалось, що службовці добре розуміють, що означає конфлікт інтересів у державній службі. 93 відсотка респондентів дали правильну відповідь на це запитання. Але опитування показало, що більшість чиновників ототожнюють потенційну можливість корупційних дій безпосередньо з корупцією. На питання, чи є конфлікт інтересів корупцією, ствердно відповіли 69 відсотків службовців. Під час дискусії прозвучали й інші цікаві результати цього опитування. Так, найкорумпованішим службовці визнали Департамент архітектури містобудування та інспектування. Менше третини працівників МВК знають про існування у своїй установі підрозділу, відповідального за протидію корупції. І така ж кількість опитаних знає про існування в МВК телефону довіри й гарячої лінії. Назвати номер цього телефону взагалі спромоглися лише 14 відсотків респондентів.

Надалі учасники дискусії обмінялися думками й пропозиціями щодо чинників, які допоможуть подолати корупцію. Зокрема, депутат обласної ради Любов Майборода вважає, що прояви корупції зменшать «публічність і дискусія».

Лише змін у законодавстві недостатньо, переконана депутат обласної ради, голова ЧРО Аграрна партія України Наталія Старікова.

–         Ми обговорюємо наслідки, а не головні причини: недосконале законодавство, відсутність участі громад у прийнятті рішень, відповідальність влади та необхідність, щоб вона системно звітувала, непрозорість проведення тендерів тощо.   Головна з причин – недосконала система управління: містом, областю, країною. Нам необхідно, щоб швидше відбулися реформи. У громад має бути більше повноважень, тому  перш за все – децентралізація. На часі й реформа державної служби. – переконана Наталія Володимирівна. – Риба гниє з голови. Сьогодні  парламент гальмує: не приймає і не пропонує закони, необхідні громадам. Як приклад – проект рішення Черкаської обласної ради по земельних питаннях. Ми говоримо, що потрібно віддати більше повноважень на місця і в той же час влада не хоче приймати рішення на користь громад. У нас виходить, що громади потрібні лише під час виборів. Влада має бути прозорою, підзвітною, а участь громадськості – законодавчо закріпленою.

Принагідно очільник області  Юрій Ткаченко запропонував створити на сайті облдержадміністрації розділ, в якому громадяни змогли б повідомити про випадки, коли мають місце конфлікти інтересів.

Ілона ЛЕВЧЕНКО

Залиште свій коментар тут.
Увага! Пам'ятайте, що наш сайт - поле для виважених коментарів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *