Моєму племіннику Юрію Пасхаліну – Герою Небесної Сотні, учасникам Майдану і воїнам АТО присвячую
Я з тих, хто з війни не діждалися тата.
Листи фронтові ми роками читали.
Що буде мир вічним, всі вірили свято –
Батьки подолали фашистську навалу.
І висохли сльози у мами моєї,
У мирну годину родилися внуки.
Мечі бойові віддали до музеїв.
Зарані!!! Злодійські розплодились круки.
До круків тих чорних – орли двоголові
Ще й беркути хижі злетілись. Ой, тату!
І славу козацьку, й Тарасову мову,
І волю, і долю хотіли забрати.
Вороння гребло, мов орда, мов фашисти,
Всі скарби народні під себе завзято.
Табачнику й мову хотілось змінити
На мову Азарова й «старшого брата».
Та сила народу всі орди змітала,
Історія наша писалась віки.
І хай пам’ятають ворожі навали,
Що з діда і прадіда ми — козаки.
Як тільки тривога у рідному краї,
Ми чуєм: козацький гуде барабан.
На віче народне той звук закликає:
– Хутчіш, козаки! На майдан! На майдан!
І тисячне слово лунає завзято:
– Ганьба глитаям! Януковича геть!
Та звіроподібний той «беркут» проклятий
Несе вже хлоп’яті беззбройному смерть.
То, бач, ще війна не скінчилася, тату!
Ще, мабуть, жорстокіша стала встократ.
І як пояснити полеглим хлоп’ятам,
Де «беркут» стріляє,
де «старший» той «брат».
Згорьована ненько моя, Україно!
Героїв твоїх не забуде ніхто.
А Сотня Небесна до Бога полине.
Майдан переміг – переможе й АТО.
Надія МАТЮШЕНКО-ГРЕБЕНЮК