113 років тому у Смілі відкрили чоловічу гімназію

Карпінський214 вересня 1908 року у Смілі було відкрито чоловічу гімназію під патронатом графа Льва Олексійовича Бобринського. Першим директором став Михайло Петрович Карпінський.

М.П.Карпінський народився 20 жовтня 1863 року на Чернігівщині у сім’ї священика. Середню освіту отримав у Чернігівській чоловічій класичній гімназії. Потім навчався на історико-філологічному факультеті Київського Імператорського університету св. Володимира (тепер ім. Т.Шевченка). Ще студентом займався науковими дослідженнями. Одружився із Тетяною Вікторівною Русовою. Після закінчення навчання із золотою медаллю Михайло Петрович готувався до отримання професорського звання, але через нестачу коштів на утримання сім’ї попросив направлення на службу.

15 років викладав словесність у гімназіях на Кавказі: у Ставрополі, потім Тифлісі. Його учнем був Микола Гумільов, який згодом став відомим поетом Срібного віку. Карпінський продовжував наукову роботу, отримував відповідні нагороди і звання. На кілька років повернувся до Чернігова, де служив інспектором Чернігівської чоловічої гімназії і викладав словесність. У 1908 році Н.П.Карпінського нагороджено Орденом Св.Володимира – «Користь. Честь і Слава».

Він отримує особистий дворянський титул. Його запрошують директором Смілянської чоловічої гімназії. З 1914 року він стає Дійсним статським радником, що відповідає військовому чину генерал-майора, отримує спадковий дворянський титул. У Смілі жив у великому казенному будинку із садом і цілим штатом прислуги, мав власний кінний виїзд. За свідченнями нащадків, це був найщасливіший період для родини.

Після пролетарської революції 1917 року гімназія стає трудовою школою, привілеї директора скасовують. Родина вимушена винаймати житло. Карпінський викладає німецьку мову у хіміко-технічно-му училищі і технікумі цукрової промисловості, який згодом реорганізовано у Смілянську філію Київського технологічного інституту цукрової промисловості.

Михайло Петрович володів десятьма іноземними мовами, мав багато наукових праць. Із листів і документів сімейного архіву відомо, що він був оптимістом, високим і струнким. Любив та розумів гумор і дітей. Його хобі – полювання на дичину. Найбільше захоплення – колекціонування книг із древньоруської літератури. Виховував десятьох дітей: 3 синів і 7 доньок, які отримали гарну освіту. Помер 23 листопада 1938 року. Похований у Смілі на цвинтарі «Орел» поруч із рідними.

Прес-центр гімназії

Залиште свій коментар тут.
Увага! Пам'ятайте, що наш сайт - поле для виважених коментарів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *