У міру наближення свят протиріччя між вмістом наших гаманців і нашими бажаннями стає все гострішим. Для того, щоб вийти з цієї передсвяткової лихоманки з найменшими втратами, а, якщо можливо, ще й з приємними спогадами, необхідно ретельно підготуватися до цього нелегкого випробування.

Бюджет. Перш за все, заздалегідь виділіть суму, яку ви можете витратити на придбання новорічних подарунків без  невиправданої шкоди своєму бюджету. Варто подумати і про подарунок для себе.

Сплануйте передсвяткові витрати заздалегідь. Спочатку складіть список тих покупок, які вам хотілося б зробити (не забудьте включити в нього запрошення на розважальні заходи), а потім – список тих, зробити які необхідно. Найбільш розумний варіант вийде після того, як другий список ви доповните одним-двома пунктами з першого – тоді ваше марнотратство дійсно зможе доставити вам радість, а не суцільні прикрощі.

Зробіть «пробний забіг» по магазинах, попередньо залишивши вдома свій гаманець, – так ви зможете уникнути випадкових, необдуманих покупок, які рідко бувають вдалими.

Складіть список тих, кому ви збираєтеся робити подарунки, напишіть, що саме ви хотіли б подарувати, і яку суму на кожен подарунок ви можете виділити. Не забувайте, що радість, яку приносить подарунок, нерідко буває зовсім не пов’язаною з сумою, яку витратили на його придбання. Не нехтуйте саморобними дрібничками, не забувайте про гарну упаковку, про сердечні словах привітання, – і при мінімумі матеріальних (але не душевних) витрат ви зможете доставити близьким людям максимум задоволення.

Не відкладайте покупки на останній момент – це виливається у стреси, бездарно витрачені гроші і час.

Обов’язково залучіть до процесу підготовки подарунків дітей – і на етапі складання списку подарунків, і обговорення допустимих витрат, і, найголовніше, до виготовлення саморобних подарунків. Тільки постарайтеся не допустити, щоб цей процес пройшов формально, для галочки, обов’язково задавайте дитині запитання, чи буде їй самій приємно отримати подарунок, який вона приготувала для когось. Американські психологи опитали групу дітей, з’ясовуючи, що саме запам’яталося їм з попередніх новорічних свят. Діти різного віку, з сімей з різним складом і з різним матеріальним становищем відповідали досить одностайно – найбільше їм запам’яталася атмосфера, що панувала в домі під час підготовки до свята і саме свято.

Радість від найдорожчих, довгоочікуваних подарунків затьмарюється нервозністю, дратівливістю, відсутністю взаєморозуміння між батьками. Особливо це стосується неповних сімей. Нерідко батьки в таких сім’ях змагаються між собою, намагаючись купити дорожчий подарунок дитині. Але для дітей набагато важливішою є впевненість в доброзичливості своїх батьків, хай навіть вони і не живуть разом, і, можливо, спільний подарунок буде в такому випадку кращим варіантом.

Будьте щедрими. Приготуйте хай навіть дуже скромне частування для малозабезпечених людей, що живуть по сусідству, простежте, щоб ваші діти теж поділилися своїми ласощами або подарунками з тими, хто бідніший. Пам’ятайте, що доброзичливість, сердечність і бажання доставити радість оточуючим і, звичайно ж, собі, надійніше гарантують гарний настрій під час свята, ніж найдорожчі і трудомісткі приготування!

 Родовід Діда Мороза

Далекими предками Діда Мороза вважають і гномів, і бродячих акторів раннього середньовіччя, які  мандрували світами і виспівували різдвяні гімни, і Тріскуна, якого називали ще Студенець і Мороз. Звідси походить по прямій лінії наш Дід Мороз.

А ось із західноєвропейським Санта-Клаусом, що в перекладі з англійської означає Святий Миколай, справа більш виразна. За переказами, в кінці III – початку IV століття в Греції жив святитель Миколай. Його зображують статечним старцем з довгою бородою. Він намагався допомогти тим, хто цього потребував: батькові сімейства, який від жорстоких злиднів хотів продати своїх дочок, підкинув гаманець із золотими монетами, іншого бідняка врятував від голодної смерті, у третього «забув» під подушкою жменю срібла. А дітлахів незмінно наділяв гостинцями. Добрі справи старець намагався робити потай, щоб уникнути людський подяки. Від святителя Миколая і пішла традиція робити подарунки рідним і знайомим. Спочатку це приурочувалося до його дня, а пізніше стало традиційним звичаєм на свята Різдва і Нового року.

Святий Миколай завжди приходить вночі. Діти європейських країн біля дверей або під вікном ставлять начищений черевик, а поруч з ним кладуть морквину або жмут сіна, щоб ослик Святого Миколая не пройшов повз. Якщо в будинку є камін, то біля нього обов’язково вішається найбільший чобіток. За традицією, у свято Святого Миколая діти отримують в подарунок солодощі, деякі дітлахи в передсвятковий вечір кладуть в черевик записочку, в якій пишуть, що б їм хотілося отримати. На Україні ж дітки шукають свої подарунки під подушкою.

Селяни з днем Святого Миколая пов’язували засновані на спостереженні прикмети про погоду та стан зими: «Хвали зиму після Миколиного дня», «Перші морози – на Миколая», «Перед Миколаєм іній – овес гарний буде», «Іній на Миколая – до врожаю».

Джерело- Інтернет

До 290-річчя від дня народження українського філософа, поета та патріота України Григорія Сковороди у читальній залі центральної міської бібліотеки відбулася літературно-музична вітальня. Сюди завітали учні 9-х класів.

Приємно, що сьогодні молоде покоління виявляє щирий інтерес до творчого надбання славетних українців, які прославили нашу державу на увесь світ, до їх когорти належить і видатний мислитель та філософ Григорій Савич Сковорода. У виступах наголошувалося, що українську культуру трьох останніх століть неможливо уявити без його неоціненних творів. Учасники творчої вітальні відзначили, що постать цієї людини стоїть на межі двох періодів історії українського письменства – старого та нового. Все, що залишив він у спадок, – цілюще життєдайне джерело та мудрість, з яких черпатимуть наснагу ще десятки поколінь.

Живий музичний супровід фортепіано та скрипки створили у залі надзвичайну атмосферу, у якій, здавалось, ніби творив великий поет, вкладаючи в кожний рядочок вірша глибокий філософський зміст. Серед низки віршів зі збірки «Божественних пісень» прозвучала також його пісня «Всякому городу нрав і права», яку виявили бажання виконати самі школярі, натхненні атмосферою зустрічі.

Відомі нашому сучаснику пісні та притчі Григорія Сковороди лунали по всій країні ще за життя автора. Його поезія та філософія, викладені у творах майже 300 років тому, актуальні й нині, а його творчість була, є і буде тим джерелом мудрості, до якого звертатимуться ще багато поколінь.

 Таїсія СОБОЛЬ

Історія розвитку і становлення архівної справи на Черкащині бере початок восени 1919 р., після прийняття постанови Черкаського повітового комісаріату народної освіти про контроль за архівами, бібліотеками, театрами та кінематографом.

На Смілянщині перед війною не було централізованого архіву, тому документи зберігались безпосередньо в установах, а під час наступу німецько-фашистських загарбників були знищені. В евакуацію були перевезені архіви машинобудівного, паровозоремонтного та цукрового заводів, технікуму харчової промисловості.

Головним завданням архівістів з перших днів звільнення території було збирання документів з історії війни, діяльності підпільних організацій, партизанських загонів, забезпечення їх зберігання та використання.

Великі зміни в організаційній роботі управління архівною справою відбулися з утворенням Черкаської області з 1 січня 1954 року. При облвиконкомі було створено архівний відділ, який здійснював загальне керівництво архівною справою в області, а ліквідовано лише в 1988 р. з передачею науково-методичного управління державному архіву Черкаської області.

Архівний відділ виконкому Смілянської міської ради є частиною загальнодержавної структури управління архівною справою. Як самостійний підрозділ почав працювати з квітня 1963 р. Першим заві­дувачем відділу був Петро Микитович Ушенко. На теперішній час в архівному відділі зберігається близько 5 тисяч справ по 30 фондах, що постійно поповнюються документами Національного архівного фонду, науково-технічне опрацювання яких здійснює Світлана Володимирівна Гаврилюк.

З метою вирішення питання щодо зберігання документів соціально-правового характеру ліквідованих установ у вересні 2006 року було створено Трудовий архів, який щороку видає майже 1200 довідок, що підтверджують стаж роботи працівників, отриману заробітну плату, зміни в структурі та назві підприємств, установ, організацій, майнові права на землю, житло. Останнім великим надходженням стали документи ліквідованого в 2010 р. Смілянського цукрового комбінату. Загальна кількість справ, що зберігаються в Трудовому архіві, майже 12 тис. одиниць зберігання. Опікується роботою цього важливого підрозділу головний спеціаліст відділу Надія Григорівна Мачуська.

До єдиного архівного комплексу міста віднесені відомчі архіви діючих підприємств, установ, організацій. Найбільші серед них – архів Шевченківської дирекції залізничних перевезень, що налічує 240 тисяч справ, очолює його Оксана Олексіївна Гайдай; Публічного акціонерного товариства «Смілянський електромеханічний завод» – Валентина Карпівна Рябіхіна; Комунального закладу «Черкаська психіатрична лікарня» – Ольга Адамівна Антоненко.

В переддень професійного свята – Дня архівіста щиро вітаємо всіх, хто працює на ниві архівної справи та діловодства. Зичимо здоров’я, творчого неспокою душі, успіху та визнання вашої копіткої праці в суспільстві.

Ольга КАМ’ЯНСЬКА,

начальник архівного відділу виконкому міської ради