Смілянка Софія Грошева розміновувала Черкащину, Румунію, Угорщину, Чехію

22У наше, наповнене складними, затьмареними тривожними вістями подіями сьогодення іноді здається, що з часом люди стали забувати воєнні роки, від яких нас вже відділяє сім десятиліть. Але все залишилось у пам’яті та серцях наших ветеранів. І хочу зараз, до 70-річчя Перемоги, розповісти про всіх ветеранів війни, які є мешканцями квартального комітету №23. І найперше – про Софію Іванівну Грошеву. Її дитячі та юнацькі роки пройшли у Великій Яблунівці. Тільки закінчила 7 класів, як пролунала страшна звістка: розпочалася війна. А коли вона впритул наблизилася до рідного села, Софія не могла залишатися вдома. Вона порадилася зі своїми подругами, а їх було шестеро – три Марії і три сестри, і вони вирішили записатися добровольцями. Отже, в 1944-му дівчата були вже на фронті. Софія Іванівна обрала собі не жіночу військову професію. Вона стала мінером, а згодом саперним інструктором у складі 206 ОВД 48 армії 2-го Українського фронту. Розміновувала Смілу, Білозір’я, Залевки, Христинівку, Ямпіль та багато інших міст і сіл рідної України, а також брала участь в розміновуванні у Румунії, Угорщині, Чехії. 9 травня 1945-го для всіх людей закінчилася війна, але для Софії Іванівни служба тривала. Тільки в червні 1946 року була демобілізована. На війні вона познайомилась з молодим офіцером – майором саперних військ з Москви. Це знайомство переросло в кохання. Хлопець не зміг забути красуню з України, тож приїхав до Софії у Велику Яблунівку. Одружилися. Через деякий час переїхали в Балаклею, тому що чоловік був призначений головою Балаклеївської сільської ради, а Софія Іванівна – секретарем комсомольської організації. Невдовзі у молодого подружжя народився син. В 1955 році сім’я переїхала в Смілу. Все своє життя Софія Іванівна працювала і була серед людей: секретарем комсомольської організації в Балаклеї, а в Смілі – заступником головного бухгалтера райспоживспілки, бухгалтером хлібозаводу та 30 років – продавцем на станції ім. Тараса Шевченка. За ту нелегку чоловічу роботу, що виконувала на війні, за мужність Софія Іванівна Грошева нагороджена орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, орденом «За мужність» ІІІ ступеня, орденом «За мужність» в 1999 році від Президента України Л.Кучми, медалями «За перемогу над Німеччиною», «За взяття Будапешта» та багатьма іншими ювілейними. Крім цього, Софія Іванівна в 1948 році отримала подяку від Головнокомандуючого за участь у Яссо-Кишинівській операції.
Валентина НІКІТЕНКО, голова ради ветеранів квартального комітету №23

Залиште свій коментар тут.
Увага! Пам'ятайте, що наш сайт - поле для виважених коментарів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *