Граніт для обеліска слави

IMG_0331

Повоєнне двадцятиріччя – це час відновлення народногосподарського комплексу зруйнованої лихоліттям країни. І лише в 1965 році вперше і офіційно, і урочисто відзначали ювілей – 20-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. Всіх учасників бойових дій було відзначено ювілейною медаллю «20-річчя Перемоги», яка вручалася на міських, районних урочистостях, на зборах в колективах підприємств. І саме після всенародного відзначення ювілею Перемоги в країні розгорнувся ветеранський рух під девізом «Где же вы, друзья-однополчане, боевые спутники мои», який проголосив письменник-фронтовик Смірнов.
Організовувалися зустрічі однополчан, скрізь активно створювалися патріотичні загони молоді з метою віднайдення місць поховань часів війни, і не тільки в країні, але й на території європейських країн – Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Албанії, Юго­славії, Румунії, Фінляндії, Норвегії, Швеції, Німеччини та інших, – де проходили визвольні бої, у яких і мені також випало брати участь у складі І Українського фронту, 4 танкової армії, 17-ї механізованої бригади, 6-го Львівського мехкорпусу, який пройшов по всій Правобережній Україні, Польщі, брав участь у Вісло-Одерській, Берлінській і Празькій операціях. У цих країнах покояться останки тисяч радянських солдатів. День Перемоги вважаю святим днем, днем пошанування безсмертної слави і пам’яті полеглих.

У 1966 році для вирішення питання про спорудження Монумента Слави загальноміського значення при виконкомі міської ради було створено штаб у складі: С.Н. Ільющенка, Ф.Д. Вербовського, військового комісара М.Л. Гусмана, начальника військового гарнізону в Смілі І.А. Гунька, головного архітектора І.В. Зінченка, архітектора П.І. Марченка, І.Й. Міршука та інших. Штабом в присутності головного архітектора області С.Ф. Ренькаса було вирішено Обеліск Слави розмістити в центральному міському парку поряд з братськими могилами воїнів, партизанів і підпільників (за даними військкомату, захоронено майже 500 осіб). Прийняли пропозицію С.Ф. Ренькаса замовити виготовлення гранітного монумента або придбати граніт для виготовлення монумента Черкаською гранмайстернею у єдиному гранкар’єрі в області в с. Нові Бабани Уманського району.
В кар’єрі підібрали необхідну глибу граніту розмірами 3х3х2 м, вагою до 80-100 тонн, попередньо обробили її на місці, а тоді залізницею вирішили доставити до Сміли. Шпильові обеліски (менший цільний – 6-8 м і більший збірний – 11 м), що входять в композицію меморіалу, теж виготовили в майстерні кар’єру.
Тим часом у Смілі підготували майданчик в периметрі алеї, змонтували рейковий каркас зі спуском, замовили необхідну техніку, транспорт для доставки граніту. Це завдання було непростим.
Два танкові тягачі Т-34 з усіма пристосуваннями і екіпажем на платформі були відправлені на станцію Поташ. Звідти самоходом вони прибули в кар’єр, де витягли гранітну глибу на металеву плиту, закріпили і раненько, по приморозку (це було в грудні) юзом уздовж дороги, полем притягли на станцію Поташ, де чекав залізничний кран, замовлений з Одеси.
Без проблем глибу завантажили і закріпили на платформі, на другу платформу повантажили тягачі і ранком наступного дня разом зі службою забезпечення транспортування прибули на станцію Сміла, де за допомогою того ж крана розвантажили. Маючи вже досвід, полили водою вулиці О. Невського і Свердлова до центрального парку, вода промерзла, тож юзом на металоплиті глибу приволокли до місця спорудження монумента і тягачами витягли на конструкцію рейкового каркаса, як на санках.
Потім залили бетоном, спорудили над глибою шатро, підвели освітлення і фахівці з майстерні по граніту за проектом і ескізами художників приступили до виконання замовлення.
Виготовлені майстрами гранкар’єру шпильові споруди композиції теж було доставлено в Смілу і встановлено відповідно до проекту Меморіалу – на знак пам’яті полеглих у громадянську війну 1918-1922 рр. і під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Ці дати викарбовано на шпилях. На гранітній лицевій стороні Меморіалу – образи воїнів громадянської війни (в будьонівці) та Вітчизняної (в касці). На правій стороні на граніті напис: «Героям, полеглим в боях за рідну землю і владу Рад». По периметру комплексу були замовлені гранітні стели, на яких імена всіх похованих воїнів. Меморіал Слави споруджено і відкрито до 25-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні в 1970 році.
В 1972 році, після будівництва магістрального газопроводу і газифікації міста, до комплексу підведено природний газ і було запалено Вічний вогонь. Тож шануймо і оберігаймо пам’ять і славу героїв.

Федір ВЕРБОВСЬКИЙ,
пенсіонер, ветеран Великої
Вітчизняної війни і праці,
Почесний громадянин Сміли

Залиште свій коментар тут.
Увага! Пам'ятайте, що наш сайт - поле для виважених коментарів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *