Судженого конем не об’їдеш! У цьому пересвідчилась уродженка Закарпаття, голова ветеранської організації села Самгородок
Анна Головченко,яка близько двадцяти років тому знайшла нарешті своє особисте щастя. Досить довгим і тернистим був її шлях, який ніскільки не поступається крутим стежинам героїнь багатьох телесеріалів.
…Вона частенько перебирає в пам’яті пережите, немислиме без маминої доброти, щедрості, усмішки і теплого слова. Берегиня роду встигала дбати про колективне добро, домашній затишок, сім’ю. Маленькій Ані інколи здавалось, що мати ніколи не лягала спати, тобто лише тяжко працювала, по совісті дітей виховувала, зігріваючи всіх своїм теплом.
Детальніше читайте в газеті “Сміла” від 22 лютого
Довга дорога до родинного щастя смілянки



Увага! Пам'ятайте, що наш сайт - поле для виважених коментарів.
Залишити відповідь