Будували, думаючи про майбутнє

Після звільнення Смілянщини від фашистських загарбників відразу розпочалась відбудова зруйнованих під час війни промислових підприємств і об’єктів соціального забезпечення міста. Спеціалізованих будівельних організацій не було, тому всі роботи велися силами підприємств, що поверталися з евакуації, та населенням міста методом народної будови. В роботах по відновленню зруйнованого брали участь і військовополонені, що дислокувались у місті. Так, військовополоненими були збудовані житлові будинки парної сторони по вул. Леніна від вул. Свердлова до хлібозаводу та по вул. Б.Хмельницького. Військовополонені залучались також до відбудови промислових підприємств. Темпи робіт були невисокими через відсутність будь-якої механізації. Впливав також і брак необхідних будівельних матеріалів та кваліфікованих робітничих кадрів.

Перші будівельні організації в місті з’явилися на початку 50-х років. Це були будівельні управління №8 (перейменоване в БУ-141, а потім БМП-527) і №10 «Одестрансбуду».
Ці будівельні організації вели на станції ім. Тараса Шевченка будівництво Південного залізничного вокзалу, ТЕЦ та житлових будинків по вул. Жовтневій. Будівельне управління №10 споруджувало греблю і міст через Тясмин. Їх було здано в експлуатацію 1957 року.

У 1954 році було створено Черкаську область, що дало поштовх подальшому розвитку будівельної галузі. Перша будівельна дільниця №6 Черкаського облбудтресту була створена в 1956 році, її першим начальником був П.Е. Лапанов, а потім П.М. Мохір. БУ-6 вело роботи з будівництва молочного і м’ясного павільйонів на центральному ринку, адмінспоруд Кам’янського і Златопільського райкомів КПУ, школи в с.Білозір’ї, школи-інтернату в Шполі, житлових будинків по вул. Чапаєва та вул. Леніна, тунельних сушил Костянтинівського цегельного заводу.

Першим, у 1957 році, було здано в експлуатацію 2-поверховий житловий будинок по вул. Чапаєва, потім, в 1959 році, будинки №18 та №16 по вул. Леніна. В 1960-му – будинок по вул. Свердлова, 67, а в 1961 – по вул. Щорса, 6. В 1960 році було розпочато будівництво школи №6 і здано в експлуатацію в 1962-му.
Місто потребувало централізованого водопостачання. Тому в 1960 році було розпочато будівництво об’єктів міського водогону в Білозір’ї.
В 1956 році в Смілі розпочало діяльність будівельне управління №23 тресту №2, яке вело будівництво ливарного і емальцеху машинобудівного заводу та 2-поверхових житлових будинків для заводчан по вул. Леніна. На сьогоднішній день ці житлові будинки і школи мають, на жаль, не зовсім привабливий вигляд. Але дуже добре пам’ятаю ту велику радість новоселів, як до пізньої ночі у вікнах світилося і стояв радісний гамір.

В кінці 1957 року БМУ-23 було переведено в Черкаси, а в Смілі залишилась будівельна дільниця. У 1958 році на базі цієї дільниці було створено будівельно-монтажне управління №24, першим начальником призначено М.Ф. Пивоварова. БМУ-24 продовжувало роботи на будівництві ливарного цеху на машбудзаводі і розпочало спорудження котельно-заварювального цеху. З 1957 року новостворена будівельна дільниця №1 (начальником її був П.М. Ясинський) тресту «Цукробуд» вела роботи з будівництва ТЕЦ та інших об’єктів на Смілянському цукрокомбінаті.

Іван КОДОЛА,
ветеран праці

(Далі буде)


Фізкультуру – в маси!

До 90-річчя фізкультурно-спортивного руху у Смілі

Одна з яскравих сторінок в історії нашого міста пов’язана з з розвитком фізкультурно-спортивного руху. 90 років тому, 23 квітня 1923 року в залізничному клубі станції Бобринська відбувся перший виступ членів фізкультурного гуртка.


Ювілей теплоелектроцентралі – 60 років

Єдині в Україні

Смілянська теплоелектроцентраль запрацювала 31 березня 1953 року, після сімдесятидвогодинного комплексного випробування обладнання. Свою історію вона розпочала із Смілянського електромеханічного заводу, а нині є структурним підрозділом товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс». Біля джерел створення стояли Євгеній Львович Тхоржевський, Віктор Іванович Зайченко, Яків Костянтинович Кумсков.
За 60 років теплоелектроцентраль пережила підйоми і падіння, зазнала декілька трансформацій і, переходячи з рук в руки, сповна відчула непрості моменти приватизації. Змінювалися власники, теплоелектроцентраль працювала на різному обладнанні та різних видах палива – вугіллі, мазуті, природному газі. Зараз підприємство переживає фактично своє друге відродження.

– Проводиться комплексна модернізація обладнання, – розповідає технічний директор ТОВ «Смілаенергопромтранс» Володимир Пилипів. – Практично закінчена перша черга монореалізації – введення в роботу когенераційної установки. У чому суть? У 2010 році ми отримали ліцензію на роботу по так званому «зеленому тарифу» – виробництво електроенергії за нерегульованим тарифом, реалізували цей проект і зараз практично єдині в Україні працюємо за цим тарифом. Робота теплоелектроцентралі за «зеленим тарифом» дозволила зекономити міському бюджету впродовж минулого опалювального сезону 2,5 млн. гривень.
Нині підприємство динамічно розвивається. Тут проходить друга черга модернізації. У найближчих планах ввести в роботу турбогенератор потужністю шість мегават, що дозволить ТЕЦ безперервно працювати весь рік, а не лише в зимовий період.

– Одним із показників успішної і стабільної роботи є рівень заробітної плати працівників. За останні два-три роки вона збільшилася більш ніж удвічі. Якщо ще два роки тому середня заробітна плата на підприємстві становила 1300 гривень, то зараз – більше трьох тисяч на одного працюючого. Це значний крок уперед, – розповідає генеральний директор ТОВ «Смілаенергопромтранс» Микола Куценко. – Важливо також, що всі виплати здійснюються прозоро. Понад 250 тисяч гривень на місяць складають відрахування в місцевий бюджет і пенсійний фонд. Підприємство працює успішно, відсутні скарги на якість. Сподіваємося, що будемо й надалі працювати так, щоб споживачі наших послуг були задоволені.

Відновлення виробництва електричної енергії стало економічно вигідним і відкрило нові можливості не лише для колективу теплоелектроцентралі, а й, безперечно, приносить користь місту.

Виробництво електроенергії за нерегульованим тарифом – це не лише додаткові надходження для підприємства, а й економія бюджету міста. Адже тепло­енергія, яка береться з ТЕЦ на бюджетні заклади, набагато дешевша, ніж та, що виробляється з газу, – говорить перший заступник міського голови Михайло Коваленко. – За це велика подяка колективу, який сьогодні своєю працею робить справу дуже потрібну нашому місту.

Колектив ТЕЦ «Смілаенергопромтранс» працює професійно і злагоджено, щоб безперебійно та якісно забезпечити теплом своїх споживачів. Специфіка роботи вимагає від працівників особливої зібраності та вміння стояти пліч-о-пліч. Тут із вдячністю говорять про ветеранів і задоволені роботою їх молодої зміни. Із часу створення ТЕЦ і донині тут працюють заступник начальника ТЕЦ Віктор Іванович Зайченко, слюсар Борис Ілліч Швець, слюсар Олександр Дмитрович Сторчак. У колектив влилося також багато молодих людей, які переймають досвід ветеранів. Такий міцний сплав дає свої позитивні результати.

Розпочинаючи сьоме десятиліття своєї історії, колектив теплоелектроцентралі сподівається виправдати довір’я смілян, взявши на себе зобов’язання та соціальну відповідальність за подачу тепла та виробництво електроенергії.

Юлія ХАРЧЕНКО

Шлях розвитку і становлення

31 березня 1953 року, після 72-годинного комплексного випробування обладнання, запрацювала Смілянська ТЕЦ. Цього року підприємство відзначає своє 60-ліття.

Історія ТЕЦ невіддільна від історії Смілянського електромеханічного заводу. Заснований 1876 року з «легкої руки» графів Бобринських як Головні ремонтні майстерні, які тоді призначалися для ремонту 10 паровозів і 20 вагонів на місяць, з плином років і десятиліть завод перетворився на потужне підприємство, одне з провідних у колишньому Радянському Союзі з ремонту і відновлення рухомого складу залізниць. Паровозовагоноремонтний завод був відомий далеко за межами Сміли. Збільшення виробничих потужностей, розширення виробничих площ та спорудження нових цехів вимагало великої кількості електроенергії. Тому в 1937 році приймається рішення збудувати теплоелектроцентраль.

Однак втілити задумане завадила Велика Вітчизняна віна. Будівництво ТЕЦ законсервували. І лише після визволення Сміли від фашистських загарбників будівництво відновилося.

У 1950 році активно велися будівельні роботи на головному корпусі: збудовано градирню, здано в експлуатацію паливоподачу, встановлено сторожову будку і обладнано огорожу.

У промислову експлуатацію обладнання ТЕЦ було прийнято 31 березня 1953 року після 72-годинного комплексного опробовування. Запрацювали парові котли ШІХАУ (Німеччина) системи «Бобкок-Вількокс» морського типу з поверхнею нагрівання 400 кв.м, продуктивністю 25 тонн пари за годину робочим тиском 32 кг/кв. см і температурою 425 градусів, турбогенератори фірми АЕГ (Німеччина) №№ 1, 2 потужністю 1,6 та № 3 – 2,2 МВт. Тоді тільки за квітень було вироблено 816,3 тис. квт-год.
Першим начальником ТЕЦ був Микола Іванович Данилов, головним енергетиком – Катерина Федорівна Шибанова. А першим начальником турбінного цеху – Іван Іванович Чабан, який керував демонтажем обладнання в Кенігсбергу, його доставкою та встановленням на ТЕЦ. ТЕЦ стала одним з основних підрозділів ПРЗ (згодом СЕМРЗ), її називали серцем підприємства, тому що вона забезпечувала усі цехи електричною та тепловою енергією. Виробництво розвивалося, підвищувалася його ефективність, продуктивність праці, вводилися нові енергетичні потужності, ГРЕС.

У 60-і роки відбулася докорінна реконструкція і реорганізація заводського виробництва: підприємство перейшло на ремонт електричних машин тепловозів, постійно освоювався ремонт нових видів і типів електромашин, використовувалися новітні на той час технології. Зрозуміло, що все це вимагало додаткових затрат електроенергії.
Тож на початку 70-х років розпочалися підготовчі роботи до реконструкції ТЕЦ. Уже у 1972 році споруджено приміщення хімічного очищення води, приготування вапняного розчину і зберігання солі, почалося будівництво мазутового господарства. Через рік один з котлів «Бобкок-Вількокс» був демонтований і замінений більш економним водонагрівальним котлом КВГМ-20. Для забезпечення споживачів теплом реконструювали мережеву насосну, де замість застарілих насосів встановили нові, потужніші, а також нові бойлери. У 1975 році добудовано приміщення котельні і встановлено два котли ДКВР-10-39-44 для одержання технологічної пари. Потім були демонтовані й інші старі котли і на їх місці встановлені сучасні.

Подальша реконструкція тепломережі дала змогу забезпечити населення гарячою водою і теплом. Усі роботи здійснювалися без зупинки виробництва.

У реконструкції ТЕЦ активну участь узяли В.І. Зайченко, П.Р. Чумак, М.В. Пустовий, Б.І. Швець.

Теплоелектроцентраль набувала нових функцій – забезпечувала теплом і гарячою водою усі підприємства залізничного вузла, державного житлового фонду, дошкільних і навчальних закладів. Переведення котлів на опалювання мазутом поліпшило умови праці обслуговуючого персоналу, поліпшилася робота обладнання.
У 1982-1983 рр. ведеться проектування і прокладання, спільно з підприємствами залізничного вузла, теплових магістралей в районі вулиць Б.Хмельницького, Жовтневої (до дитячого садка), бойлерної №3 тощо. І до початку опалювального сезону 1983 року тепло одержали житловий фонд, школи, дошкільні заклади, лікарні залізничного вузла. Погашено 32 автономні котельні, ліквідовано пічне опалення у 22-х двоповерхових будинках по вул. Б.Хмельницького.

Пам’ятними в історії ТЕЦ стали 1994-1995 роки. Саме тоді було прийнято рішення перевести котли на опалення природним газом. І вже весною 1995-го методом народного будівництва розпочалися будівельно-монтажні роботи на двох нитках газопроводу протяжністю 2,7 км і ГРП на території ТЕЦ та пуско-налагоджувальні роботи, а також перенавчання персоналу. Бригадами монтажників керували О.І. Чоста та О.П. Балюбах.
25 грудня 1995 року водогрійний котел розтопили газом. Переведення на газ збільшило ККД котлів, поліпшило умови праці персоналу, підвищило надійність роботи обладнання і значно оздоровило екологічну обстановку в місті. Окупність усіх затрат – один опалювальний сезон.

А час диктував свої закони…


Програма травневих заходів

1 травня

  • 12.00 – Урочисте відкриття паркового сезону «Травень єднає всіх» (Парк культури та відпочинку)

Заходи присвячені 68-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 

7 – 8 травня– Мітинги та покладання квітів біля братських могил, обелісків, військових поховань.

8 травня

  • 12.00 – мітинг біля Обеліску Слави. (Район Т. Шевченка) Святкова хода від Обеліску Слави до БК ім. Т. Шевченка
  • 13.00 – Святковий концерт присвячений Великій Перемозі  (БК Т. Шевченка)


“Штурм” мистецького Олімпу

Всеукраїнський конкурс-фестиваль дитячої та юнацької творчості «Штурм» вчетверте зібрав у Смілі талановитих дітей України. Цього разу він об’єднав півтисячі учасників з Хмельниччини, Одещини, Вінничини, Львівщини, постійних друзі киян, черкащан та шанувальників з інших міст. Вони приїхали, щоб творчо штурмувати мистецький олімп, отримати перемогу та доторкнутися до своєї зірки.


Смілянські читання пам’яті Костянтина Паустовського

За ініціативи школи №3-колегіуму 11 квітня відбулася Міжнародна наукова конференція «Смілянські читання пам’яті Костянтина Паустовського», присвячена 121-й річниці від дня народження письменника. Такий науковий захід став уже традиційним, уперше він був проведений у квітні 2011 року. Гаслом конференції стали пророчі слова Костянтина Георгійовича: «Человек должен быть умён, прост,


Особливості призначення пільгових пенсій

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.


Прибрали та озеленили

S 4

 У дні всеукраїнської акції «За чисте довкілля» у міський парк культури та відпочинку. прийшли попрацювати колективи виконавчого комітету, відділу культури, Будинку культури, школи №3-колегіуму. Усі разом вони виконали величезний обсяг робіт. На території верхньої частини парку в ці дні висаджено понад 200 різних декоративних кущів жасмину, ялівцю, туї. Кошти для їх придбання виділив відділ екології міськвиконкому. Окрім цього висаджено майже сто молодих дерев декоративних порід.


План заходів (До 90-річчя фізкультурно-спортивного руху)

Квітень-травень – Кубок міста з футболу

(фінал – 24 травня) (стадіон «Юність», 18.00)

16 квітня – Першість міста з легкої атлетики серед школярів

(стадіон «Юність», 14.00)

18, 24 квітня – Зональні змагання серед школярів на призи клубу «Шкіряний м’яч»

(стадіон «Юність», 15.30)

20 квітня – Суботник «Спорт для всіх – спільна турбота»

(стадіон «Локомотив», 10.00)

20-21 квітня – Всеукраїнський турнір з карате «Золото Монарха»

(ЗОШ №7, 10.00)

28 квітня – Відкритий Кубок міста зі спортивного танцю

(МБК, 10.00)

9 травня – Першість міста зі стрітболу

(центральна площа, 12.00)

11 травня – Відкритий Кубок клубу «Будокан» з карате

(ЗОШ №10, 10.00)

11 травня – Відкрита першість міста зі спортивної гімнастики пам’яті І.І. Кучеренка

(ЗОШ № 11, 10.00)

12 травня – Кубок області з веслування на призи срібногопризера Олімпійських ігор Олександра Мотузенка

(центральний пляж, 10.00)

18 травня – Парад «Спортивна слава міста»

(центр міста, 11.00)

18 травня – Виставка досягнень спортивних шкіл, клубів «Спортивна слава міста»

(МБК, 11.00-12.30)

18 травня – Урочиста церемонія нагородження «Герої спортивного року-2012»

(МБК, 12.30)

19 травня – ІІ етап Національних змагань з автомобільного слалому

(центральна площа, 10.00)

19 травня – Міський турнір з регбі «Школа регбі О. Цибка»

(стадіон «Локомотив», 11.00)

19 травня – Спортивно-ігрова програма на дитячому майданчику

(центральна площа, 12.00)

25 травня – Турнір з футболу серед ветеранів

 (ШБФ «Локомотив», 9.00)

25 травня – Майстер-класи з шашок, шахів, настільного тенісу, армреслінгу, пауерліфтінгу

(ШБФ «Локомотив», 12.00)

25 травня – Відкриття Музею спорту

(ШБФ «Локомотив», 12.00)


Міський парк готується до відкриття сезону

На черговому засіданні міського виконавчого комітету було розглянуто 47 питань.

Основне – інформація про підготовку міського парку культури та відпочинку до роботи в весняно-літній період. Начальник відділу культури Ірина Бобошко розповіла, що зроблено за минулий рік:
– Змін на краще в благоустрої міського парку не можна не помітити. Він просто став іншим – красивим і бажаним для відвідування не лише смілянами, а й гостями міста, і не лише влітку, а й в осінній та зимовий період. Ці зміни на краще відбулися при значній підтримці міської влади, об’єднанні зусиль усіх відповідних відділів та управлінь виконавчого комітету, комунальних служб міста і особистій підтримці міського голови та його заступників.

Ірина Іванівна зупинилася на проблемах, які необхідно вирішити. Це, зокрема, вирізання сухих дерев, гілок, фарбування лавок, ремонт системи подачі газу та виготовлення зірки до Вічного вогню, засадження клумб та алей квітами і декоративними кущами, реконструкція колишнього майданчика атракціонів, будівництво громадського туалету на території верхнього парку, встановлення сміттєвих баків у нижній його частині (паланка) та інше.

Міський голова Вадим Решетняк, який вів засідання, висловив свої зауваження та пропозиції стосовно реставрації меморіального комплексу, ефективного використання техніки, придбання атракціонів, перейменування парку.

Вадим Володимирович запропонував провести окрему нараду з перспектив розвитку міського парку, а також дав конкретні терміни на його підготовку до роботи в новому сезоні.

Своє бачення вирішення деяких проблем міського парку висловила і його директор Наталія Шпак.
Серед інших важливих питань, які були розглянуті – план заходів з профілактики сирітства до 2020 року, проведення низки заходів. Зокрема – до 60-річчя утворення Черкаської області, до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, 68-ї річниці Перемоги.

Члени виконкому затвердили також тарифи на комунальні послуги для СКП «Наш дім» (будинків, які приєдналися до підприємства нещодавно), ОСББ «Сонечко» та розглянули ряд інших важливих для життєдіяльності міста питань.

Людмила СКОРОХОД