Максим Анатолійович народився 2 грудня 1991 року. Проходив військову службу на посаді водія 2 обслуги міномета 1 мінометного взводу мінометної батареї 4 батальйону оперативного призначення військової частини у званні молодшого сержанта.

25 червня 2026 року під час виконання бойового завдання з евакуації пошкодженого транспортного засобу поблизу населеного пункту Олександрівка Краматорського району Донецької області воїн зазнав тяжких поранень внаслідок ворожого удару FPV-дроном. Лікарі до останнього боролися за його життя, але 28 червня 2026 року серце Захисника зупинилося у Військово-медичному клінічному центрі міста Дніпро.

Максим віддав найдорожче – власне життя – за свободу, незалежність і майбутнє України. Він назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, побратимів та всіх, хто знав його як мужню, щиру й добру людину.

У скорботі залишилися батьки, сестра, рідні та близькі. Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя. Розділяємо Ваш біль і схиляємо голови у глибокій жалобі.

Вічна пам’ять і слава Захисникові України Максимові Бойку.

Герої не вмирають, поки памʼять про них живе…