У Черкаській громаді назавжди попрощалися із воїнами — Валерієм Чуповим, Сергієм Гуровим, Олександром Бандурівським.

Валерій Чупов — головний сержант, водій-електрик відділення радіоелектронної боротьби. Помер під час стаціонарного лікування у Черкасах.

Сергій Гуров — молодший сержант, оператор дронів. Серце захисника зупинилося внаслідок важкої хвороби.

Олександр Бандурівський — солдат, навідник-оператор. Загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання.

У Медведівській громаді назавжди попрощалися із воїном — Анатолієм Захарею. Солдат, кулеметник десантно-штурмового підрозділу. Загинув 27 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Кіндратівка Сумської області.

У Ротмістрівській громаді назавжди попрощалися із воїном — Сергієм Прохоровим. Стрілець-снайпер. Загинув у 2024 році на Бахмутському напрямку, тривалий час вважався зниклим безвісти.

У Чигиринській громаді назавжди попрощалися із воїнами — Іваном Мішенком, Станіславом Білоусовим.

Іван Мішенко — старший сержант, командир мінометного відділення. Загинув 8 березня 2026 року на Харківському напрямку внаслідок удару ворожого безпілотника.

Станіслав Білоусов — солдат, стрілець-помічник гранатометника. Помер 5 березня 2026 року у військовому госпіталі після виконання бойового завдання.

У Канівській громаді назавжди попрощалися із воїном — Сергієм Сергієнком. Старший сержант, водій-слюсар ремонтного підрозділу. Загинув 7 березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.

У Смілянській громаді назавжди попрощалися із воїном — Русланом Горячим. Солдат Збройних Сил України. Помер після тривалої хвороби.

У Степанецькій громаді назавжди попрощалися із воїном — Русланом Бовшиком. Солдат Збройних Сил України. Загинув 27 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Кіндратівка Сумської області.