У Каневі відтворюють церкву зі спогадів Шевченка та картин Мюнца

Роботи з відродження козацької церкви Покрови Пресвятої Богородиці біля підніжжя Чернечої гори в Каневі (або як її ще називають – Тарасової церкви) на місці, де і стояла вона у ХVІІІ столітті, нині на завершальній стадії. Там уже зведені стіни, закінчують монтувати куполи та завершують благоустрій прилеглої території. Наступним етапом будівництва церкви буде облаштування інтер’єру та встановлення іконостасу.

Спорудження церкви здійснюють за інвестиційні кошти у контексті підготовки до головної події наступного року, який Президент України Віктор Янукович проголосив Роком Тараса Шевченка. Відтворюють її із малюнка французького художника Жана-Анрі Мюнца. Писав про неї і Великий Кобзар, яку він бачив під час останньої подорожі до України. Монастир неодноразово руйнувався, спалювався,  а у 1678 році остаточно зруйнований турками та татарами. Вже сьогодні проглядається схожість практично повністю спорудженої церкви із малюнками Мюнца 1781 року.

До відродження церкви на її історичному місці фахівці підійшли ґрунтовно. За словами начальника відділу охорони культурної спадщини, музейної справи та з питань релігій управління культури Черкаської облдержадміністрації Миколи Сухового, велика кількість документів, віднайдених у архівах України, Росії та Польщі, підтверджують існування в цих місцях ще з ХІ століття стародавнього Свято-Успенського Канівського монастиря, в якому було поховано гетьманів Івана Підкову, Якова Шаха, Самійла Кішку. Покровителями монастиря в 17 столітті були такі гетьмани, як Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Іван Брюховецький та Петро Дорошенко. За ініціативи гетьмана Івана Мазепи у 1701 році цей монастир було востаннє відроджено.

Як повідомили в управлінні культури, відновлена на території Заповідника під Чернечою горою в урочищі Монастирок козацька церква стародавнього Канівського монастиря буде входити складу об’єктів Шевченківського національного Заповідника як один із її історичних об’єктів, пов’язаного з іменами майже всіх українських гетьманів.

Зовнішній вигляд церкви та її внутрішнє наповнення, переконують фахівці, повністю відповідатимуть часу її створення. Уже зараз відшукано перелік речей, які вдалося врятувати священнослужителям церкви Покрова Пресвятої Богородиці. У їх пошуках зможуть допомогти хранителям Меморіалу всі релігійні конфесії України.

Залиште свій коментар тут.
Увага! Пам'ятайте, що наш сайт - поле для виважених коментарів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *